Частина III

В аудиторії тихо цокав годинник. Хлопці зсовували стільці у великий напівкруг. Всі готувалися до дискусійного заняття з куратором. Тема завжди була новою і неочікуваною, на підготовку вираження думки, давалося не більше п’яти хвилин і після тиші, завжди починалася нестримна буря емоцій. Сипалися різноманітні аргументи, провокації та гриміли розбіжності думок.

Група третього курсу обожнювала ці посиденьки, адже можна було цілу годину, просто базікати й отримувати за це хороші оцінки. І домашнього завдання ніколи не було, одним словом – казка.
Керівництво навчального закладу, у ці виховні години, вкладало нестримний розвиток вміння говорити та вислуховувати. У сучасному світі необхідна здатність, правильно користуватися ротовим апаратом. Тим більше діти з такими навичками, швидше знаходитимуть собі роботу, що однозначно, впливало на рейтинг навчального закладу.

Молодь розмістилася на своїх місцях, по центру сиділа викладачка, тасуючи у руках велику кількість аркушів паперу. Ксенія знаходилася навпроти Дарії.

Минуло понад два тижні, після інциденту зі смаколиком. Даша дорікала собі, за дурість, тупість й втечу. Та було якесь у дівчини відчуття, що та русява ясно зрозуміла її позитивні наміри. І хоча за цей час, між ними так і не сталося ні одного діалогу, погляди та увага, значили дещо більше ніж слова.

Кожного разу коли староста брала слово, їй потребувалася допомога чи ставалась подія, якою брюнетка могла якось, підтримати неофіційну подругу – то це робила. Одного разу, всередині сором’язливої відбулася величезна внутрішня боротьба.

Випадало вікно, вона помітила Ксенія, яка сиділа в холі університету, абсолютно не зайнята. Повільно піднімаючись сходами, Дарія, думала, що скористається моментом і підсяде до авторитетної дівчини, починаючи ненав’язливий діалог, який в подальшому розвине міцну та щиру дружбу. І поки невпевнені, повільні кроки наближали мрійницю до старости, невідома молодиця випередила Дашу, всівшись на місце, на яке розраховувала брюнетка.

Смуток, настільки зіпсував настрій студентці, що вона спеціально розмістилася неподалік Ксені, граючи ігри. Та не зі зла, а в надії, що набридлива особа піде, і вона зможе, втілити бажане у життя.
Звісно, Ксенія про це не знала. Тож надмірне захоплення іграми, більше дратувало, ніж навіть викликало нейтралітет. Русява вважала, що саме зараз, випала чудова можливість познайомитися ближче, а новенька просто спускає її в унітаз. Тож не звертаючи особливої уваги на брюнетку, говорила про пусті речі зі старостою паралельного потоку.

Разом з тим Ксенія, помітила нові зміни у Даші. Завжди коли вона виступала, остання відкладала телефон і уважно слухала її. Коли необхідно було прибрати у закріпленій аудиторії, а відповідальність, ясна річ, лягала на старосту, Даша, мовчки брала, щось у руки, тихенько віддалялася і робила потрібну справу.

Ксенія помічала всі ці моменти, і одна ситуація, з мовчанкою не могла зіпсувати позитивне враження, що помалу формувалося.

До того, вона як староста, розуміла, що Дарія є дуже сором’язливою, і не хотіла її обтяжувати своїм надокучанням. Русява, щиро боялася відштовхнути новеньку від себе, тож ніколи не нав’язувалася самостійно, даючи дівчині самотужки «дозріти» до товариства.

- Так, молодь, думаю обрана тема, виявиться цікавою для вас. Ми вже давно мали її пройти, та я щось постійно її відкладала. – Кураторка, почухала потилицю, паралельно переглядаючи друковані аркуші. – Тема дня, звучить так : «Інтернет у сьогоденні – лихо чи користь людства». – Аудиторією розлилася хвиля задоволених вигуків. Погляди Ксенії й Дарії перетнулися, вони двоє розуміли, що це для них значить.

- Оу, Ксеню, це ж спеціально для тебе, будеш зараз всім втирати, який нет галімий. – Єхидно посміхнулася красуня групи, її бридкий голос дратував Ксенію, особливо коли це були дратівливі підколи. Та дівчина вирішила промовчати. Настала п'ятихвилинна тиша, яку було заборонено порушувати й староста це чудово розуміла.

- Маргарита, ти перша почнеш дискусію, за порушення правил! – Строго вигукнула кураторка, вона ненавиділа коли хтось, порушує встановлені нею закони. Красуня, незадоволено закопилила губу. У відповідь, трохи заховавшись за одногрупницею, Ксеня перекривила, Маргариту, демонстративно зображаючи плачущу дівчину, максимально роблячи сцену комічною. Групою прокотився стриманий смішок, а краля показово відвернулася в іншу сторону.

- Так, Рито ти перша – прошу до слова. – Заохочувально почала викладачка, хоча всередині себе, ній було абсолютно байдуже. Це остання робоча година, а після неї, вона повернеться додому, щоб поглинути вчорашній, великий кусень лазаньї.

Місцева красуня піднялася і лагідно поправила ідеальний локон, що свавільно покинув належне місце. Обвівши всіх пильним поглядом, почала думку :
- Я вважаю, що інтернет, це подарунок долі, звісно не ідеальний. Та він дає шанс бачити інших і показувати себе. Він дає для таких як ми, і навіть молодших, можливість заробітку, розвитку себе та досягнення нових вершин, які тільки здатні нам заманутися. – По філософські цокотіла Маргарита, надіючись справити на всіх, враження неперевершеної розумниці. Кивнувши головою, даючи знати, що вона «все», пронизливо зиркнула на Ксенію, кидаючи німий виклик.

Цієї пари староста, хотіла більше відмовчатися та після нахабного жесту не змогла. Дарія це помітила , категоричний вираз, що промайнув на обличчі подруги.
Ксеня високо підняла руку, проявляючи бажання висловитися, викладачка кивком дала знати, щоб дівчина починала.

- IMXO або на мою скромну думку, - вирішила випендритися русява, і зробила впевнений крок, щоб бачити всіх, продовжила : - Нам відомо скільки нещастя приносить віртуальна сітка, та раз я при слові – то дозволю собі все перерахувати. Перше, і мені здається, найважливіше – самотність. Інтернет краде людей у людей. Підмінює справжнє спілкування на безконечне строчіння повідомлень, перегуками через онлайн-ігри, заміною справжніх емоцій ілюзіями, отриманих з фільмів. – Різко піднялася рука, це був одногрупник, не чекаючи дозволу викладачки, він ляпнув :
- Ти зараз, оце говориш про фільми, та книги такі ж – вони теж навіюють оманливу реальність, яка заставляє людей втіка від життя.
- Макс, порушення – двадцять хвилин мовчанки, - строго відстрочила викладачка, - продовжуйте Ксенія.