У маленькому містечку, де було багато дрібних підприємств і компаній, жив хлопець на ім’я Лео.
Лео був фахівцем з обслуговування комп’ютерної техніки та налагодження інформаційних систем, проте його найбільший талант полягав у вмінні домовлятися.
Одного разу місцева компанія звернулась до хлопця з проханням впорядкувати їхню базу даних та удосконалити інфраструктуру. Підприємство було на межі банкрутства, тому на проєкт було виділено дуже обмежений бюджет.
Як досвідчений програміст, Лео дуже швидко та професійно впорався зі своїм завданням, проте він бачив, як йшли справи на підприємстві і вирішив допомогти.
Хлопець дослідив витратні потреби компанії. Знайшов резерви для оптимізації роботи підприємства та зменшення витрат. Зробив звітний план, у якому вказав на головні помилки та шляхи їх вирішення. І це був тільки початок!
Лео звернувся до ряду партнерів та постачальників. Для свого клієнта домовився про знижки та спеціальні умови. В результаті — підприємство відновило свою колишню рентабельність і стало надприбутковим.
З того часу в компанії Лео став не лише провідним ІТ-фахівцем, а також незамінним порадником для керівництва.
Згодом юнак написав книгу під назвою “Успіх у комунікаціях” і відкрив власну справу.
Лео проводив конференції, тренінги та лекції для бізнесменів різного фаху та спеціальностей. Був присутній на багатьох ділових перемовинах. Допоміг багатьом бізнесменам укласти вигідні контракти та договори.
Мораль казки полягає у тому, що для кожного професіонала уміння спілкуватися та домовлятися має бути нарівні з фаховими знаннями.
Своїм прикладом Лео довів, що висококваліфікований фахівець, який переконливий у спілкуванні та має здатність впливати на чиїсь рішення, є незамінним активом для будь-якої компанії.