РОЗДІЛ 6 ТИША ПЕРЕД БУРЕЮ

Хоч вечір закінчився відносно на позитивній ноті , оскільки зрештою друзі відклали обговорення перейшовши на більш прості теми, та ранок вибухнув сваркою:

• А я вам кажу що у нас немає часу чекати! Імперія могутній ворог,  швидше за все їх пси уже рознюхують інформацію про нас, тому чим довше ми будемо тягнути тим сильніше вони підготуються. А зараз можемо скористатися ефектом несподіванки і вигнати ту наволоч ! У москаля ж така натура – нищити , а будеш ти йому чинити опір чи не будеш то його мало хвилює. Пропоную діяти вже зараз, я вірю що нас підтримають ! – досить грубо говорив Шевченко насупивши брови
• Але ж Тарасе, такими витівками ми викличемо репресії. Постраждати можемо не лише ми ,а просто надіятися що нас підтримають мало ! Нам потрібні сильні союзники що підтримуватимуть нас і у яких ми можемо бути впевненими, інакше оце « авось» зіграє із нами лихий жарт , - заперечував Франко
• Шукати підтримки у місцевої знаті чи освічених людей насправді ж не так складно пане Тарас, якщо вийде домовитися із якимось видавництвом чи друкарнею або організувати щось своє, хоч навіть і підпільно, то можна почати із друку чогось типу щоденних «пізнавальних листівок» такий собі невеличкий аркуш де із двох сторін будуть написані цікаві факти .

 По суті не важливо про що, хоч про трипільську культуру,хоч про єгипетські пірамідри, хоч про Китай , головне, що вони будуть українською мовою , у крайньому випадку хоч це і буде дуже важко можна почати із того, щоб самому акуратно писати такі листівки і просто роздавати їх десь поблизу університетів чи бібліотек .

Я думаю це мало того що популяризує українську , так і стане інструментом пошуку однодумців, які зможуть нам допомагати, а далі можна і книги перекладати на українську і повноцінні газети друкувати , - я думаю що уже через тиждень у нас мають бути перші плоди , - мовила Леся   

• А я пропоную створити « вуличний театр на ходу» У людних місцях хтось із доволі харизматичною подачею має запропонувати розважитися людям . Будь хто бажаючий може відіграти якусь роль, придумуючи свого персонажа та репліки на ходу, або за підказками інших, а вже інший актор має підлаштуватися під нього та придумати свої репліки. Умова одна – актори говорять тільки українською , людей притягуватиме щось незвичайне і водночас просте, а знаючи наш веселий народ, нові світові бесцеллери уже не за горами, а найголовніше те що це популяризовуватиме українську.

Щоправда я одночасно згоден і з паном Франком і з паном Шевченком З одного боку Тарас правий, адже ворог могутній і довго чекати ми не зможемо , з іншого ж я повністю солідарний із Франком, оскільки щойно ми відкрито виступимо без потужної підтримки імперські пси намагатимуться ліквідувати нас по одному, паралельно чинячи репресії простого народу, тому варто все підлаштувати так, що « вуличний театр на ходу» це просто народна забава і біс знає хто та коли її придумав, це ініціатива людей і не більше. Та і «пізнавальні листівки» створює хтось виключно заради розваги ,якийсь невідомий ентузіаст. Якщо все представляти саме так це виграє трохи часу для залучення людей та пошуку однодумців, водночас не привертатиме явної уваги з боку імперії покищо.

На одному Києві думаю не варто зупинятися, пропоную нам із паном Шевченком відвідати мою рідну Полтавщину і там спробувати провернути щось подібне , доки ви будете займатися нашою справою тут. Так у нас вийде за коротший час охопити більшу площу до того, як наші дії будуть дуже явними.

Та і дізнатися думки в інших регіонах не завадить, оскільки вони можуть відрізнятися, - Котляревський звучав так серйозно і розважливо, як ніколи. А він сам прекрасно розумів, що у всіх них прекрасні лідерські якості та своє бачення ситуації , можливо лиш у Лесі вони зовсім трішки менш виражені через її сором’язливість та це не заважає їй придумувати прості ,але дуже дієві рішення у їх ситуації. Звісно ж йому більше імпонували погляди Шевченка, та все ж він не хотів приймати забагато «гарячих» рішень .

  Суперечки ні до чого не приведуть, а так оскільки погляди Франка та Лесі збігаються, значить вони діятимуть швидко та ефективно у Києві, а він або ж намагатиметься згладжувати «гострі кути», або буде підтримувати Тараса в залежності від ситуації .

Усі підтримали Івана , а раз сказано то зроблено . Шевченко із Котляревським дочекались вечора і щойно стемніло вони вийшли на двір, Тарас дістав свою кобзу і заграв веселу мелодію після чого за спинами Шевченка та Котляревського з`явилися напівпрозорі крила , Леся ж мовила : «доведи їх до Полтави вогнику» після чого з`явився невеличкий вогник, що вказував дорогу,  так вони і вирушили до Полтави, а Леся із Франком лишилися обговорюючи зовнішній вигляд « пізнавальної листівки» та до кого б можна було звернутися для її друку .