Три кити драматургії.

   Драматургія — це не просто вміння красиво складати слова в речення (стилістика), а механіка того, як історія рухається, чому вона тримає увагу і що змушує читача, чи глядача співпереживати героям.

   Якщо текст — це плоть історії, то драматургія — це її скелет і кровоносна система. 
 
   Три кити практичної драматургії.

  Щоб сюжет працював і не розсипався на красиві, але порожні сцени, він завжди тримається на трьох базових елементах:

    1. Конфлікт.  

    Без конфлікту немає історії, є лише опис. Конфлікт — це перешкода між героєм і тим, чого він відчайдушно бажає.

     Може бути:

    Внутрішній: Герой бореться зі своїми тінями чи внутрішніми демонами.

    Зовнішній: Герой бореться з обставинами, антагоністом чи суспільством.

    Найсильніша драматургія виникає тоді, коли зовнішній конфлікт б'є точно в найслабше місце внутрішнього.

   2. Напруга.

    Напруга — це розтягнення очікування. Вона виникає не тоді, коли на героя раптово вистрибує монстр (дешева лякалка), а тоді, коли читач знає, що монстр за дверима, а герой повільно, крок за кроком, до цих дверей наближається. 

   Драматургія напруги в тому, щоб дати читачеві інформацію або передчуття, а потім змусити його чекати розв'язки.

   3. Арка персонажа 

   Драматична історія — це завжди історія трансформації. Події сюжету повинні бити по герою так сильно, щоб наприкінці він не міг залишитися тією ж людиною, якою був на початку.

   Основні типи арок:

   Позитивна: Герой долає свою брехню/травму і стає кращим.

   Трагічна: Герой не справляється зі своїми демонами і гине (фізично або морально).

   Статична: Герой не змінюється сам, але своєю непохитністю змінює світ навколо себе.