ОМАНЛИВЕ ПЕРЕКОНАННЯ - основа всіх арок.

 Цікавий персонаж - це той, якому (як і нам) чогось не вистачає в житті. Хоч зовні все може здаватися  нормальним (необов'язково) - але внутрішньо він має відчувати себе неповноцінним.

  Ця внутрішня неповноцінність входить у конфлікт з небажанням персонажа змінюватися  (як це нам знайомо). Мріє про нове життя - але при цьому залишається в старому звичному світі.

 Саме через ці суперечності персонаж противиться змінам. А отже породжує конфлікт. А конфлікт - сюжет.

  ОДНА З НАЙЗНАЧУЩІШИХ  ПОМИЛОК АВТОРА - СТВОРЕННЯ ШТУЧНОГО  ДЛЯ ПЕРСОНАЖА КОНФЛІКТУ.  ЗОВНІШНІЙ МАЄ ВИНИКАТИ ПРИРОДНО - МАЮЧИ КОРЕНІ У ВНУТРІШНЬОМУ КОНФЛІКТІ  ГЕРОЯ.
  
   Конфлікт має бути особистим і глибоко зачіпати протагоніста, а не поверхневим та штучно  припасованим. 

   Внутрішня неповноцінність героя - результат або оманливих уявлень про світ навколо, або про самого себе, а часто і те, й інше.
  

 Поставте собі питання:

1. Які помилкові уявлення у вашого героя про себе і світ?

2 Як це впливає на його думки та дії?

3, Як зміниться герой і його дії, якщо він це усвідомить і змінить свою поведінку?

 
 Найголовніше в арці персонажа - БРЕХНЯ В ЯКУ ВІН ВІРИТЬ.

 БРЕХНЯ - це конкретне переконання героя, яке, як правило, автор може висловити одним недовгим реченням.

 Ще раз - ОМАНЛИВЕ ПЕРЕКОНАННЯ - ОСНОВА ВСІХ АРОК ПЕРСОНАЖА.

 Воно створює конфлікт між тим ЩО ЙОМУ ДІЙСНО ПОТРІБНО,  і тим, що ВІН ХОЧЕ. 

 Наприклад персонаж:

  хоче стати багатим  - а має потребу  в щирих друзях, які прийматимуть таким як він є; 

  стати знаменитим - а має потребу позбавитися комплексу неповноцінності, ставши самодостатнім;

  ніколи не закохуватися  - а має потребу в щирій та люблячій другій половині.

  І саме спроби зовнішніми оманними речами зцілити внутрішню порожнечу і створюють необхідний для сюжету конфлікт.