Дванадцята частина

      - Всі вийдіть за двері, вас по одній буде заводити кіборг. – Хатан довго дививсь на чоловіка, - потім кивнув кіборгу, - в медичну капсулу, робітники нам потрібні. За хвилину кіборг порався біля медичної капсули.  Швидкості рухам синтетичного монстра, можна було тільки  позавидувати.  За декілька хвилин він вже стояв на сторожі хазяїна.

    Хатан дістав блакитний обруч, кивнув на двері. Привели першу дівчину.

   - Нічого не бійся, говори тільки правду, я показую голограму, ти відповідаєш, знаєш цього чоловіка чи ні, і хто він такий. – Наділа обруч на голову дівчини. З’явивсь голографічний образ Гуча. – Чорноока дівчина довго дивилась.

   - Я його бачила, один чи два рази в їдальні, які він виконував функції на кораблі, мені невідомо.

   - Знімай обруч ти вільна.  – Дівчина зі здивуванням поклала обруч. Потім тихо з осторогою що її в останню ми запинять, покинула приміщення.

   - Ну що?  Дев’ять дівочих  пар очей дивились на чорнявку.

   - Наділи обруч на голову показали молодого чоловіка з нашого корабля. Він не з нашого модуля. Я сказала що бачила його два рази, мене відпустили. – Трясучими пальцями поправила коси. – Я піду, мене відпустили.

   - ШІ твій висновок, - хатан звернувсь до свого електронного помічника.

   - Реакція спокійна, стабільна, емоції відсутні, прихованих думок не зафіксовано. Так, вона дійсно бачила його два рази. Контакт між ними відсутній.

   - Наступна, - в зал ввели наступну дівчину. Процедура повторилась. Виявилось що ця білявка, взагалі Гуча ні разу не бачила. Дівчину відпустили. Ще шість дівчат повторили одне і теж саме. Ші незмінно повідомляв про відсутність контакту.

   Задум Маалаї починав давати тріщину. В ту мить голи Гуч заблокував свою свідомість, нереальними фантазіями, над якими потім всі сміялись, так як фізично дана процедура являлась неможливою, в Маалаї виникла правильна думка, йому потрібно поспілкуватись з жінкою своєї раси. І головне ця жінка повинна була мати з ним контакт, якщо не фізичний любовний, то на крайній випадок романтичний. Варіант при простому показі жінки його раси, міг виявитись недієвим. Після того як його нейронні зв’язки, та комірки пам’яті спочатку, піддали опроміненню електричними імпульсами, потім магніто -резонансним опроміненням, та на завершення потужному ментальному скануванню, в чоловіка частково порушились нейронні зв’язки. Команда Маалаї в пориві швидкого отримання результату, мало не розтопили мозок чоловіка. Усвідомивши свою помилку, Гуча екстрено помістили в реанімаційну камеру. Маалая дивилась на нього за кварцевим склом камери і себе картала. Як вона могла поспіхом проводити експерименти. Хижак в броньованій камері, знов почав кидатись на стіни. Датчики фіксували вибух негативних емоцій, стан хижака від спокійного, почав переходити до неврівноваженого. Експеримент знаходись на стадії часткового провалу.  Порадившись вчені зробили висновок по те що хижак відчуває передсмертний стан володаря, а оскільки вони пов’язані то володаря потрібно рятувати. В разі невдачі Маалаю позбавлять статусу головного вченого та відправлять, в розплідник народжувати воїнів.  Вперше в житті вона злякалась. Вона дивилась на чоловіка в камері і не знала що робити.

    Та Гуч вижив, датчики фіксували стабілізацію життєвих біоритмів, але призупинення мозкової діяльності продовжувалась. Показ Гучу образ хижака результатів не дав. В той же час хижак теж знаходивсь в розбалансованому стані. Він то лежав і по ньому проходили конвульсії, то кидавсь на стіни в невдалих спробах їх погризти.

    І ось вона тут серед представників його раси, і знов остання надія на запуск первинних емоцій і мозкової діяльності під загрозою. Залишилось перевірити дві дівчини, далі незрозумілість. Вона кивнула кіборгу щоб заводив чергову ув’язнену.

    Ріта стояла за дверима і нервувала як  всі. Якийсь невідомий невідомий черв’як гриз душу та не давав заспокоїтись. Дівчата одна за одною заходили в кімнату, та через деякий час виходили з полегшенням. Та їй будо дуже неспокійно, чомусь згадала Гуча, оператора надсвітових двигунів. Вони познайомились в їдальні, симпатичний шатен, з приємною посмішкою, уважним поглядом зелених очей. Будучи вільні від чергування, вони проводили час разом в кімнаті відпочинку. І вона почала ловити себе га думці, що закохалась, Гуч теж дививсь на неї закоханими очима. Вони не говорили про закоханість навіть не цілувались, інколи просто сиділи разом як діти, огорнуті теплотою почуттів. Постійно шукали привід щоб зустрітись, поговорити про дрібнички, подивитись в очі. Чисте тепле як весняне сонце народжувалось кохання. Та катастрофа їх роз’єднала. Всі в їхньому модулі бачили як вибухнули двигуни корабля, а він знаходивсь там. Перші дні вона плакала, та потім час поступово стирав образ юнака з пам’яті. Чомусь в цю мить вона  його згадала. Серце почало колотитись все сильніше і сильніше.

   Вийшов кіборг, взяв за руку привів до хатана. Білі очі з чорною цяткою посередині уважно дивились на Ріту.

    - Я тобі покажу голограму чоловіка з вашого світу, уважно подивись, чи ти його знаєш. Якщо знаєш скажи хто він такий. – Дівчина кивнула. Хатан наділа на неї обруч. Перед Рітою з’явивсь він, як живий, зеленими очима дивись їй в душу. Дівчина втратила свідомість. Кіборг підхопив не даючи впасти. Маалая задоволено кивнула.

    - Неси її в мій човник, та замкни щоб не втекла, і пильнуй за її станом, аби собі не нашкодила. Ще, поклич ту, що залишилось. Кібрг з Рітою на руках  покинув приміщення. Зайшла остання дівчина. Вона бачила де поділась її подруга, тому вся тряслась від страху.

    - Не бійся вона жива, їй нічого не загрожує. Зараз поклич всіх знов сюди. - За кілька хвилин зала знов заповнилась в’язнями. – Вашому колезі нічого не загрожує, сьогодні ви вільні, відповідно денна норма зменшується. Якісь є побажання? – таких не знайшлось.

   Хатан вже на чолі процесії покинув приміщення. Згодом човник, плавно піднявся над поверхнею площі і зник за хмарами.