Дев`ята частина

      Зір ідеальний вбивця, потрапляння на цю планету це завершальний етап створення та випробування шукача. Тут навіть головне було не те щоб шукач вижив в агресивному, хижому середовищі. Головне чи перейдуть запрограмовані гени від матері до дитини. Він перший і поки єдиний народжений природнім шляхом. Для деймунів це величезна навіть неймовірна, та далеко йдуча по наслідкам подія. По факту він перевершив свою матір. Рецепт не просто став складовою кісток, він зайшов в шерсть. Це неймовірно. Саме слабке місце - шкіра, і шерстяний покрив, стали бронею. І цю броню маєш можливість активувати тільки ти. Я не кажу що він безсмертний, це не так, та його можливості до виживання підвищились вдвічі.      

      Валамані повезло, вона найшла тебе. В історії всесвіту це неймовірний випадок, та в просторі трапляється всяке. Перед нею стояла завдання довести експеримент до логічного завершення. І вона навіть ціною своєї смерті це виконала. Деймуни будуть надзвичайно задоволені, тепер в космічні подорожі непотрібно посилати великі експедиції, достатньо двох особин, одна з яких має надзвичайні можливості, і при цьому достатньо розумна.

    - Ти хочеш сказати що деймуни втратили інтерес до просторових подорожей. Якщо ви застрягнете  на своїх планетах, до вас постукають в двері і не факт що з добрими намірами. Чому ви не хочете самі брати участь в дослідженні простору. Маючи сучасних ШІ та роботів виконавців, нема сенсу витрачати ресурси на розробку супер істот.

    - Все правильно, роботи та ШІ присутні, я перед тобою. Справа в тому що деймунів по кількості надзвичайно мало. Народжуваність складає одна дві дитини, популяція скорочується. Ти зараз спитаєш, при таких технологіях, чи не можуть вони здійснити вплив на свої організми. Так можуть, проте на даний час вони цього не роблять. Я вважаю вони бояться втратити себе. Вони надзвичайно горді тим, що до  сих пір їхні організми не зазнали ніяких додаткових перетворень, на кшталт, встановлення різного орду імплантів. Вони пішли шляхом розвитку ШІ. Та я не є живий організм. А шукач живий.  Можливо експеримент з шукачем дасть додатковий поштовх. Тепер завдання стоїть, доставити результат експерименту на їх головну планету  Гіру.

     - Ти маєш на увазі доставити Зіра до материнської планети творців.

     - Так, Зіра і тебе. Тому що ви пов’язані навічно. Хочу тебе відразу заспокоїти. Ніяких експериментів ні над Зіром ні тим паче на тобою проводити не будуть. Тільки тести зразки тканин тощо. Вам наддадуть зореліт класу А, це найдосконаліший та найновіший зореліт, та довічно зобов’язуються здійснювати, регламентні роботи,  заправляти пальним,   постачати необхідні матеріали. І це не щедрість, це повага до особи, незалежно хто вона чи гуманоїд чи ні. Якщо вона володар шукача та приведе його, вона буде користуватись найвищою повагою серед спільноти деймунів. Да…, – голограма задумалась, що здалось доволі  дивним, - можливо попросять виконати деякі специфічні місії.

   - Стати шпигуном?

   - Ні, скоріш послом, можливо розвідником.

   - Ти хочеш щоб я став частиною імперії деймунів, - Гуч був шокований. Хто він такий. Йому повезло, він володар унікального шукача. Тепер вони його не відпустять. Навіщо він відкрив цей бокс, та  активував ШІ. Різні думки відразу пролізли в голову.

   - Ні, - голограма зробила заперечуваний жест, - вони толерантно відносяться до всіх рас.

Насилля ні. – голограма нахилилась, подивилась в очі. Неначе голки прошили свідомість чоловіка. – У тебе з’являться такі можливості…, твоя свідомість зміниться, ти змінишся, ти не деймун, набагато еластичніший, та здатний до перетворень. Настане та мить коли  все це, - голограма провела рукою навколо себе, - для тебе стане історією.

    Так я тебе питаю -ти згоден доставити шукача до материнської планети імперії деймунів. Гуч чекав цього запитання, і нервував з цього приводу, Та в нього не виникало жодного сумніву. З’явиться можливість він обов’язково доставить шукача до творців.

    - Так, я згоден. Я прочитав інструкцію і був згоден з самого початку. Одно мені незрозуміло. Спосіб, в який спосіб це можна зробити. Мій апарат ніколи з планети не підійметься, його конструкція розрахована на подорож в один бік. Капсула на якій прилетіла Валамана, пошкоджена і я так зрозумів в найближчі дві доби буде знищена остаточно. І що далі? Ми застрягли на планеті надовго, можливо довічно, принаймні до кінця життя. І ще маю повідомити. Це все що я тут побудував, це для прийому переселенців з моєї планети. Перед катастрофою, їхня частина корабля відділилась. Там по плану інший маршрут. Основна частина корабля зазнала катастрофи, вижив тільки я. Та не перший планетарний  рік чекаю. Готуюсь і чекаю.

    - Який термін енергопостачання має та частина корабля.

    - При стандартному польоті з мінімальною частиною екіпажу в стані чергування, то два роки в стані заморозки основного составу, в разі зупинки корабля та при включеному маяку, три планетарних роки.

    - Тобі не здається… терміни пройшли.

    - Так, я це розумію, та я надіють на чудо.

   Голограма уважно дивилась на чоловіка.

    - Твій внутрішній психостан дуже схожий на Амсулеуна, дивно, абсолютно різні істоти, мають схожі параметри  -  надійність, послідовність, збалансованість, вивіреність, прогнозованість. Можна ще чого багато назвати. На вашій планеті всі такі.

    - Ні, я не вважаю себе особливим, та я багато в чому відрізняюсь, від своїх родичів.

В розумінні життя, та поглядів на всесвіт.

    - Зрозуміло, в вас хаотичний, розвиток суспільства, та навіть в хаосі можна знайти острівець стабільності. Я тебе попрошу під’єднати мене до ШІ свого корабля.

    - Це не корабель тільки модуль, частина корабля, технічний модуль. Так там є ШІ та він доволі примітивний. І ще, ти голограма, як я тебе під’єднаю.

    - Це просто, піднеси бокс до з’єднувального порту.

   Гуч спочатку засумнівавсь, та врешті решт, себе настроїв – якщо ти відкрив ящик з незвіданим, назад дороги нема. Він підніс бокс до комунікаційних портів модуля. З бокса вийшли тоненькі майже невидимі волоски та зайшли в роз’єми. Голограма зникла. Якийсь час нічого не відбувалось. Потім засвітивсь екран головного монітора, і на ньому виникла голова деймуна. Рот у нього розтягнувсь в посмішці, показуючи ряд рівних невеликих зубів.