Четверта частина

                                                                       Сутичка

   Зір проснувсь від думок невідомої тварини. Вони зчитувались ясно неначе вона знаходилась поряд. Вона чула запах крові частково над’їденого ріпера і йшла на цей запах. Його здивувала відсутність хижих ласунів до м’яса. Тукрани теж зникли. Що це може бути, що навіть степ завмер в очікуванні. І ось в тьмяних сяйвах трьох місяців воно з’явилось. Велике та довге тіло вкрите густою шерстю рухалось на довгих чотирьох  жилавих ногах. Пара рук покручених неначе декілька сплетених тросів, закінчувались долонями з довгими кігтями. Ці руки були складені та прижаті до товстої шиї на кінці якої знаходилась велика голова.  Очі в ночі сяяли червоними рубінами. Великі зуби та здоровенна паща не давали жертві шансу на порятунок як тільки вона до неї потрапить. Шерсть закривала все тіло тварини за винятком рук, нижніх кінцівок ніг,  та передньої частини голови. За величиною тварина перевершувала Зра в декілька разів і в зрості і в вазі.

    Ось тварина підійшла ближче до ріпера і… тут побачила Зіра. Вона зупинилась. Великі очі ще більше засяяли і втупились в шукача. Вони неначе хотіли  просвітити невідому тварину. Він стояв наїжачившись готовий до будь якого розвитку подій, активно стараючись вичитати в мозках тварини подальші її дії. Якщо спочатку там були думки про їжу, то зараз вони зникли, натомість з’явилось здивування. Вона ніколи не бачила щось подібне, просто стояла і дивилась. Відчуття спокою та впевненості почало з’являтись в голові у шукача.

    - Все добре, нічого страшного, я хороша підходь до мене я приголублю, не бійся - нав’язливі думки подвоювались і почали поступово заповнювати свідомість. Зір зробив декілька обережних кроків. - Так давай підходь я не страшна, - лунало в голові. Тут якась частина свідомості згадала  історію гіпнотизера  яку зір проглядав на комп’ютері Гуча. Гіпнотизер дививсь на чоловіка мовчки, і той починав засипати.

    - Вона мене гіпнотизує, вона телепат.-  Думка блискавкою пронеслась в мозках миттю випаливши навіювання. - Ти волохате теля хочеш позмагатись зі мною силі навіювання, - послав він думку.

    Тварина його не зрозуміла, тільки до неї дійшло що супротивник не піддається.

Натомість Зір послав образ, як він кидається на тварину і вчіплюється їй в горло. Цей образ тварина сприйняла як загрозу. Руки з пазурами випростались вперед і вона повільно почала підходити до шукача. Зір тим часом розмірковував, втекти чи встряти і бійку.

Міцні покручені всі в жилах руки з довгими пазурами. Якщо вона вхопить, то вирватись шансів мало. І величезна паща, вона просто здере з нього м'ясо. Він добре пам’ятав - тридцять відсотків ушкоджень, тільки тоді він має шанс відновитись, якщо більше, ні. Тому попадати в ці довгі руки ніяк не можна. І тут тварина кинулась на його. Рука замахнулась з наміром  вхопити.  Однак вік він був до цього готовий, миттю відскочив в бік, потім стрибнув вгору і приземливсь на спину тварини та зробив спробу схопити за хребет. Однак зуби заплутались в густій шерсті,  тільки краєм розрізали шкіру. Зір зіскочив на землю позаду тварини. І вчасно, жилава рука пронеслась над спиною хапаючи пустий простір. Тварина миттю розвернулась і знов уставилась своїми рубіновими очима на шукача. В голові у неї Зір прочитав здивування. І  знов він послав образ як він хапає її за шию і прекусує хребет. Образ її не злякав. Вона просто дивилась, перебираючи варіанти, як їй схопити це вертке створіння. Він  по колу почав обходити тварину, теж шукаючи вразливе місце. На перший погляд такого не існувало. ЇЇ руки діставали скрізь, на спині на шиї, на ногах. Як тільки він кинеться на шию, вона рукою зможе його впіймати. Кинутись на морду, вона його  схопить, він навіть не вспіє вкусити.   Єдине що прийшло в голову, нейтралізувати ці руки. Зір почав кидатись зі сторони в сторону, тварина реагувала весь час повертаючись до нього передом. В якусь мить він проскочив під тулуб, і тут шок як постріл пронизав мозок. На пузі тварини відвішувалось акуратне вим’я з декількома набухлими сосками. Виявилось що це самка і в неї є малята. Він зразу згадав матір і смертельний бій. Миттєва затримка мало не коштувала йому життя, лапа з кігтями мало не схопила його за голову. В останню мить він вивернувсь тільки кіготь розірвав йому плече, він підповз під передні ноги, вискочив під шиєю і схопив тварину за передню руку всією пащею. Тепер тільки один укус і тварина без  руки. Але він не зжав на всю силу щелепи. Тварина тим часом схопила його іншою рукою за голову зі спробою відірвати від руки. Проте щелепи залізною хваткою вчепились в плоть.

   Зір послав образ як він відкушує руку, якщо його будуть відривати. Він ще сильніше зжав щелепи, потекла кров. Якусь мить тварина роздумувала. Проте хватка ослабла. Наступний образ вже був як вона відпускає голову, він відпускає руку. Рука розкрила пальці з кігтями. Зір відпустив руку і зіскочив на землю.

     Тварини була в розпачі. Її думки почав заповнювати страх. Якщо вона помре, її діти теж помруть. Вона стояла розгублена і подавлена, вбити його не змогла, тепер ще й залишиться голодна і поранена.  Шукач все побачив, він повернувсь,  схопив ріпера підтягнув до тварини. Сам відійшов вбік і ліг. Послав образ як мирно лежить і не нападає. Тварина поступово заспокоїлась. Відкусила ріперу голову і почала їсти, кістки неначе сухі палички тріщали під її зубами. Зір на секунду представив як вона за мить здере з нього шкуру і м’ясо, попади їй в зуби. Пройшов деякий час, тварина доїдала ріпера, майже не звертаючи на шукача уваги. Він тим часом уявив образ як тукрани вбивають його матір, потім себе малого та наляканого і постав образ тварині. Вона перестала їсти, і втупилась в Зіра. Вона побачила і зрозуміла. Він її пожалів тому що його матір вбили, все пам’ятає та її не зачепить. Тварина перестала їсти повільно підійшла до шукача понюхала, та лизнула за поранене плече. В знак примирення Зір піднявся та злизав кров з руки тварини. Вона ще якийсь час дивилась на його, потім доїла ріпера та зникла в степу, залишивсь тільки запах.