Вступ

Хто керує нами?

Часом я ловлю себе на думці: чому сказала саме ці слова, чому вчинила так, а не інакше?
І щоразу розумію — далеко не завжди керує розум.
Нерідко в мені озивається щось первісне, невидиме, закладене природою ще від народження.
Те, що нашіптує:
«Так буде безпечніше. Так тебе приймуть. Так ти виживеш».
Ми звикли вважати себе істотами розумними,
але якщо придивитися глибше — наші дії часто спрямовує не свідомість, а інстинкти.
Ми втікаємо, коли лякає біль,
боремось, коли нас стискають обставини,
шукаємо любові, коли відчуваємо самотність,
і прагнемо бути частиною спільноти, аби не опинитись вигнанцями.
Та ким ми є насправді?
Лише тілом, що прагне вижити?
Чи душею, яка шукає сенс і вищу істину?
А може, ми — поєднання природи й духу,
істоти, в яких живе і пам’ять неба, і потреби землі?
Ця книга — спроба розібратися, що керує нами насправді.
Я прагну дослідити інстинкти, які допомагають виживати, але водночас можуть тримати у полоні.
Зрозуміти, чому ми так легко піддаємося впливу, шукаючи схвалення і любов.
Замислитися над тим, для чого людині мрії, і чому вони часто ведуть нас туди,
куди не наважується крокувати розум.
І, звісно, торкнутися питання, що хвилює кожного:
у чому сенс життя — і як його відчути.
Я не науковець і не філософ,
а лише людина, яка уважно спостерігає за собою і світом.
Мій шлях сповнений моментів страху, пошуків, відкриттів і боротьби.
І в кожному з них я бачила, як інстинкти вплітаються в наші вибори,
а мрії — стають дороговказом для душі.
Ця книга не претендує на істину.
Вона — спроба діалогу між тілом і духом,
між природним і свідомим, між тваринним і божественним у нас.
Вона про те, як навчитися чути себе,
зрозуміти власні імпульси,
і з часом стати не рабом інстинктів, а господарем власного життя.