Назар
В клубі як завжди була сила-силенна краль та зарозумілих качків. Я здоровкався на всі боки, тиснув руки хлопцям, трохи обіймав дівчат, деяких, особливо гарних, цілував в щічку. Вони так мило червоніли і ніяковіли. А чого ніяковіти, це ж я. Іноді мені, звичайно, доводилося підтримувати репутацію бабія, але найчастіше це було саме тим, що мені взагалі-то подобалося.
Мені подобалося моє життя - яскраве, бурхливе, багате. Саме тому я не збирався змінювати його на безгрошове існування, яке обіцяв мені батько в разі, якщо я не візьмуся за голову.
І зараз безхмарному небу у мене над головою заважала одна шалено красива, але занадто дурна особа. Ну, хто ще в здоровому глузді відмовиться від 50 тисяч доларів всього лише за місяць наших з нею спільних фото і, можливо, однієї зустрічі з моїми батьками?! Щодо батьків я непевний, хоча скоріш за все зустріч буде потрібна - треба ж було мені якось підтримувати легенду.
Але Зоряна відмовилася, та ще й з таким виглядом, ніби я пропонував їй якесь непотребство. Непотребство я ніколи нікому в житті не пропонував. Зазвичай дівчата самі вішалися на мене, варто було тільки підморгнути. А ось ця, мало того, що спілкувалася без будь-якого кокетства в голосі, яким звичайно дівчата висловлювали мені своє захоплення, так ще й відмовилася від спільного проведення часу.
Мені, в принципі, було абсолютно все одно з ким проводити найближчий час, але якби я раптом показав батькові замість Зоряни іншу дівчину, то явно не виглядав би в його очах людиною, яка одумалася та подорослішала.
Тому доведеться тиснути на цю.
Репост нашої фотки в Інстаграмі не привів до бажаного результату. Вона тут же пожартувала на тему дружби і дружніх підколів. Ну, нічого, у мене для неї ще кілька прийомчиків заготовлено. Рано їй розслаблятися.
Щось мені зовсім нудно на цій вечірці стало. Наштукатурені панянки захоплення не викликали. Мені вже давно не шістнадцять, щоб на кожну спідницю рот відкривати. По нормальному, треба б вибрати найкрасивішу і звалити з нею звідси, поїхати до мене додому, щоб поспілкуватися в більш спокійній обстановці. Але це почекає. Зараз у мене є ще незакінчена справа.
Для початку треба випити стаканчик, щоб я трохи тепліше поводився з нею і не так видавав свого роздратування.
Де тут барна стійка в цьому новому клубі?
Хм, схоже мені щастить. Якась красуня самотньо коротала час на високому стільці якраз там, куди я прямував.
До біса цю Зоряну. Терміново треба додому.
Мій погляд проїхався по нескінченній нозі, блискучій сукні і зупинився на красивих трохи пухких губах. А потім потонув в сердито примружених карих очах.
Ось вона яка, виявляється, Зоряна на публіці. На фото в Інстаграмі вона виглядала приголомшливо, але все ж не так, як наживо. Від тієї дівчинки, з якою я зустрічався вдень і яку, звісно ж, одразу не впізнав, не залишилось нічого. Зараз на неї задивлялися і пускали слину усі представники чоловічої статі, включаючи тих, що прийшли парами. І я їх розумів як ніхто. Але вона була ніби крижаною красунею. Ні на кого не звертала уваги, просто цідила свій сік. Вже потім, коли побачила мене, її очі сердито блиснули, та вона знов повернулася до бармена і замовила ще один сок, ніби її мучила спрага.
- Можу скласти компанію, - підморгнув я, підходячи ближче. - Ти ж не алкоголік, щоб пити на самоті?!
- Дякую, я не п'ю, - дівчина спокійно дивилася мені в очі. - Це сік.
Я зазирнув у її келих. На вигляд ніби дійсно сік. Але, звісно, я їй не повірив. Хто на таких вечірках не п'є? Навіть якщо прикриваються соком, то, як правило, у них там в келихах щось інше намішано.
Я сперся рукою на стійку і нахилився до неї. Зоряна довірливо дивилася на мене, немов я збираюся їй сказати на вухо якусь таємницю, і пила свій сік через одну з двох трубочок, що стирчали з її склянки. Я ж самим нахабним чином підчепив губами другу трубочку і тут же спробував коктейль, який вона пила. Злегка закашлявся і мало не виплюнув. Вона дійсно пила сік! Я здивувався. Це перша людина в клубі на моїй пам'яті, яка пила сік, а не прикидалася.
- Тепер віриш? - легка усмішка торкнула її губи, від яких я просто не міг відірвати очей. Саме вони чомусь зараз приваблювали найбільше
Чому я не побачив їх в ресторані?! Насправді, там я взагалі на неї не дивився. Спочатку не впізнав, потім подумав, що моє питання швидко вирішиться її згодою, а потім вже розлютився, коли вона відмовилася. Часу розглядати дівчинку не було. Хоча в цілому і бажання теж.
Я її взагалі не розглядав як об’єкт уваги та жіночності. Вона мені була потрібна тільки на певний час і тільки як прикриття від очей батьків, вірніше батька. А потім… Та яка мені різниця, що з нею буде потім?! Мені вона вже буде непотрібна.
- Вірю, - кивнув я, не звертаючи уваги на інших.
Тут же була величезна кількість блогерів, яких покликали на відкриття. Всі вони робили фото або знімали сторіз. І зараз, схоже, саме ми з Зоряною були в об'єктивах їх телефонів.
Але мені було все рівно. Тепер я вже поставив собі за мету будь-що-будь роздобути цю дівчину. Чому це я повинен відступати, якщо завжди в моєму житті все було тільки так, як я хочу?
Ось і цього разу не буде інакше. Я обов’язково знайду спосіб зробити так, щоб вона погодилася.
- Тоді повір, що моє рішення не зміниться, - з чарівною посмішкою дівчина встала зі стільця і відправилася назустріч організаторам вечірки.
Я прийняв з рук бармена склянку, зробив маленький ковточок і мовчки дивися їй услід.
#4166 в Любовні романи
#1947 в Сучасний любовний роман
#1125 в Жіночий роман
сильні почуття, кохання не купити, бідна дівчина і багатий хлопець
Відредаговано: 28.01.2021