Розділ 12

- Експеримент під назвою "Інший вимір" розпочато.

Соня уважно дивилися на свого батька. Він постарів. Одягнений у біли халат, в окулярах, які йому пасували, гортав листки записника, що зараз лежить на столі, перед монітором. Відчувалося його хвилювання. Певно на вулиці, проходячи повз, Соня не впізнала б його. Віктор дивився в камеру яка його знімала й говорив, що зараз буде відбуватися. 

- Отже, на іншому комп'ютері, що підключений до того пристрою, - він показав рукою на крісло під скляним куполом, - я введу дані, котрі відправлять мене у вимір, який я спроектував. - Віктор підійшов до комп'ютера, ще раз передивився записи і повільно почав щось друкувати. - Залишилося натиснути "пуск" і подорож розпочнеться, - він опустив очі, потім глянув уважно в камеру, немов би когось побачив по той бік екрану й після паузи промовив, - донью, якщо ти дивишся цей запис це означає, що винахід працює, експеримент вдався. І ти не відмовилася від нашої зустрічі. Ти прийшла. - Віктор посміхнувся. 

Камера вимкнулася. На екрані застигла посмішка тата. Софія ніяк не могла повірити в те, що батьків винахід працює. Десь глибоко в душі вона вважала, що він просто марнує час. Певно це була дитяча образа. Але зараз, перед нею знаходиться дивне крісло за допомогою якого, як стверджував батько, можна потрапити в інший вимір. 

Олег не промовив ні слова з того моменту як ввімкнув відео. Він був спантеличений побаченим. Підійшовши до скляного куполу, він почав розглядати, що ж там всередині, видивлятися незвичні деталі. 

Соня взяла в руки батьків записник і почала гортати його. В ньому були записані різні математичні рівняння, якісь числа. На деяких сторінках незрозумілі малюнки. 

Вона не знала, де саме записані дані, які потрібно вводити у комп'ютер. Але інтуїтивно прогортувала непотрібні їй записи. Раптом вона зупинилася. Взяла мишку в руку й почала промотувати відео. Соня згадала, що є кадр, коли батько тримає в руках записник і повертається до іншого комп'ютера, щоб показати, куди саме потрібно вводити дані. Саме в ту мить видно сторінку, що шукала Соня. 

Вона зупинила відео. Ось, та сама мить. Швидко почала гортати записник. Знайшла. Та чи готова вона зважитися на такий крок. Не знаючи як це все працює, та навіть вмикається. Чи вірно вони внесуть дані? Їх для початку треба знайти. А ще безліч відео файлів, які Соня не бачила. 

- Я піду за батьком, - неочікувано для себе і Олега промовила Соня. 

Олег підійшов до неї, і декілька хвилин дивився їй просто у вічі. 

- Це небезпечно, як бачиш твій батько не повернувся. Запис зроблено чотири дні тому. Я хочу сказати, що є ризик залишитися там назавжди. Це лише одине відео з багатьох. Давай хоча б переглянемо декілька. 

- Я розумію всі ризики мого рішення, але я повинна. Тим паче батько був сам... Я сподіваюся ти допоможеш мені.

- Ми з тобою не науковці щоб робити щось подібне. 

- Я зроблю це з тобою чи без тебе! - У голосі Софії десь узялась рішучість, і впертість. 

Олег зрозумів, що Софія не відступить від свого рішення, а сама вона точно не впорається. 

- Добре, я тобі допоможу. Але перш за все потрібно розібратися, що і як працює. 

- Я згодна. 

Соня уважно переглядала записи батька, розуміючи, що десь він зробив помилку, якщо до сих пір не повернувся. Але як їй зрозуміти, де саме він помилився?