Розділ 6

Ще кілька годин у дорозі пройшли не помітно. Софія охоче спілкувалася із своїм новим знайомим. Розповідала йому цікаві історії з дитинства, ділилася спогадами про батька. Вони навіть не звертали увагу на інших пасажирів, що повсяк час споглядали на них. 

- Один з найяскравіших спогадів був тей, коли тато навчав мене кататися на велосипеді. Мені було чотири, коли батьки подарували мені мій перший велосипед, - продовжувала чергову розповідь  Соня, - як зараз пам'ятаю він був темносинього кольору з якимось яскравим написом збоку. Звичайно, всюди м'який захист, щоб не розбити собі лоба об раму, - Соня на мить замислилася, згадуючи тей велосипед, але потім продовжила, - пам'ятаю то був вихідний день. Тато взяв мене з тим велосипедом, бо я ж наполягала, що мене треба навчити з тієї миті як тільки побачила його. Ми вийшли на двір, тато пояснив мені як керувати й куди повертати кермо, щоб не влетіти у дерево. Пам'ятаю у тей день тато добре побігав за мною, поки я навчалася. - Софія зробила паузу, відчуваючи ком у горлі. - Це теплі і приємні спогади, враховуючи, що у мене їх не так багато. Тож я тобі розповідаю третю історію зі свого дитинства, а ти мені жодної не розповів. Ми маємо, ще трохи часу,  я тебе уважно слухаю.

- Навть не знаю з чого почати, - Олег зняковів, йому не доводилося ділитися своїми історіями з людиною яку ледве знає, але їй він захотів розповісти дещо потаємне, - чесно кажучи у мене не має спогадів, де батько мене навчає їздити на велосипеді, чи ми з ним граємо у футбол. Він завжди зайнятий своєю роботою. Я розумію, що це все він робить для мене і мого майбутнього, але деколи мені його не вистачає. Хоч він поруч, складається таке враження, що він також десь у від'їзді,  робота для нього понад усе.

- Але ж ви працюєте разом?

- Я виконую доручення, як і всі його помічники.

- Я впевнена, цим він хоче тебе чомусь навчити, показати, що не все дається так легко. Щоб щось отримати, треба плідно працювати. Твої однолітки, маючи все, роблять дурниці, які інколи виправити неможливо. 

- Певно ти права. Знаєш я по-іншому почну сприймати такі відрядження. І те що робить для мене батько, - Олег здивувався такому висновку цієї дівчини, вона показала йому іншу сторону  поведінки батька. Дійсно, він міг бути як дехто з його знайомих заможних друзів. Їздити на дорогих авто, чи не кожного дня влаштовувати гулянки і зовсім нічим не цікавитися окрім бурхливого проведення часу. Він має набагато більше ніж всі вони - вміння вижити без грошей свого батька.

Співрозмовники і не помітили, що за вікном автобуса сонце почало прокидатися. Небо набуло рожевого ввдтінку. Трохи далі, на полі осідав туман. Відчувалася вранішня прохолода. Де-не-де почали з'являтися перші будинки у вїзді до Львова. Ще декілька хвилин і Соня буде на крок ближче до зустрічі з батьком.