2 Глава.

Мабуть, наді мною продовжували б зараз знущатись, якби не рознісся на весь клас голос:

- Вам що немає чим зайнятись? Не чіпайте її.

- А тобі яке діло до того?

- На відміну від тебе в мене хоча б є мізки тому помовч.

Це моя краща (і єдина) подруга Влада.Їй так само як і мені 17 років. Вона єдина людина яку Іра не може зламати. Влада — чудова людина. Вона завжди мене підтримує. Вона низенька, з каштановим волоссям. Має також зелені очі. Після закінчення 11 класу мріє поступити до Польщі на журналістику. Чесно кажучи я туди також хочу, але мені не дозволяють батьки. Тому вона піде без мене. І марно я намагалась переконати своїх маму і тата, вони не підтримують мою ідею. Через ці суперечки між мною і батьками в нас зіпсувалися стосунки. Але про це пізніше.

Ну якщо я вже описала зовнішність моєї кращої подруги, тоді давайте розповім про себе. Мене звати Ольга Футурська і я старша донька сім'і Футурських. Мою маму звати Кристина Футурська, а тата звати Данило Футурський. Мою молодшу сестру яка ходить у 5 клас звати Дарина Футурська. Мама працює координатором компанії "Avon", а тато підробляє тим, що робить ремонти. Звичайна сім'я, нічого особливого. Ми живемо в Києві на вул. Гостанового 45/А. Я маю темні, як кора дуба, очі, доволі густі вії, великі, але дуже гарні губи. І темне, майже чорне, як смола, волосся. Я висока на зріст і через це маю доволі багато комплексів. Проте у школі в мене найвищі оцінки з усіх предметів. Якщо чесно, мені здається навчання у нас дуже легким. Ось це одна причина по якій я не хочу вчитися в нашій країні. Я просто обожнюю хімію. Вона цікава і весела. Ще я люблю слухати музику.

Ми з Владою зовсім не популярні дівчата. Звісно хлопців у нас немає, адже усіх хлопців тримає на короткому повідку Іра. Якщо чесно то я закохана в хлопця Іри — Пашу. Ну як хлопця. Він майже її хлопець. Просто якщо вони почнуть зустрічатися тоді репутація Іри впаде. Саме тому в неї немає хлопця, і саме тому за нею бігають решта людей чоловічого полу нашого класу. Вона ніби заманює хлопців тим, що " Я ні з ким не зустрічаюсь. Це можеш бути саме ти!". Щось накшталт цього. Знаєте пісню групи " Сметена band' " В моём тихом омуте"? Пам'ятаєте першу стрічку слів? Якщо ні, цитую:

" Откуда ты взялась,
Восхитительная мразь"

Ось так можна коротко і ясно описати Іру в 2 словах.

Ось уже пролунав дзвінок на мій улюблений урок. ХІМІЯ УРА!!!

Я як зазвичай сіла на свою парту. Усі інші також посідали на свої місця.

Світлана Анатоліївна (вчителька з хімії) почала говорити про сьогоднішню тему уроку. Я починала вслухуватись в матеріал який мені прийдеться сьогодні вчити вдома як раптом...на мою парту прилетіла записка. Я від переляку аж підскокнула. Зараз я готова була вбити цю людину чи людей які посміли відволікти мене від моєї святої Хімії. Я роздратовано розгорнула записку я прочитала:

"Давай сьогодні зустрінемося після школи за гаражами. Маю розмову. Приходь одна. Нікому нічого не говори.

Олі від Паші"

Я спочатку не зрозуміла. Нечасто ж тобі приходить записка від хлопця який тобі подобається зі словами всередині " Давай зустрінемось.Приходь одна".

- Що це жарт?

Я незрозумілим поглядом зиркнула на парту Паші. Він дивився на дошку. Я продовжую на нього дивитись присилаючи йому подумки слова " Подивись на мене, в мене є до тебе багато питань". Але очевидно мої мозкові хвилі не дістались до його мозку. Мабуть, врізались ці хвилі у його шкіру і не можуть пройти далі. Ех, шкода. Коли настала перерва ми пішли до їдальні. Тоді я хотіла в нього розпитати про записку, але навколо нього було так багато людей. що мені не вистачило сміливості до нього підійти. Владі я не могла нічого розповісти, адже в записці було чітко і ясно написано :" Приходь одна". Все що мені залишалось робити, це чекати поки закінчаться уроки і прийти в назначене місце.

"Паша — гарний, високий, красивий, Ідеальний це вже занадто. Русявий, красиво підстрижений, спортивний, з блакитними очима...... Словом просто мрія.",- Саме так я про нього думаю.

Зрештою усі уроки закінчились, і мені потрібно було іти до хлопця своєї мрії. Коли пролунав дзвінок. який сповіщав про закінчення 7 уроку, Паша обережно зиркнув на мене. Він вийшов з аудиторії. Тоді повиходили усі однокласники і тоді вийшла я. Я попрощалась з Владою і ми розійшлися. Я пішла за гаражі. На мене уже чекав ВІН. Паша був один.

Коли я його побачила в мене затряслись коліна. Ну звісно. В кого б не затряслись, особливо якщо це хлопець твоєї мрії який ніколи раніше на тебе навіть не дивився, а тепер прислав записку про те що йому потрібно з тобою поговорити НАОДИНЦІ. "Що йому від мене потрібно?" - Пролунало в мене в думці - "Що він хоче від мене? Щоб я йому допомогла з домашкою? Може він хоче сказати що Іра щось замислила проти мене? Чи взагалі хоче..... Не буду про це навіть думати." - Вирішила я.

Я ступила крок до нього і враз мої ноги захотіли ступити 100 кроків назад. Але я втрималась від спокуси моїх ніг. Я підійшла до нього. Він дивився на мене особливо пильно. Я відчула як я червонію. Ні не червонію. Я СТАЛА СХОЖА НА БУРЯК!! Я не знала що мені робити і що мені говорити. Але зрештою я в нього спитала :

- Про що ти хотів поговорити?

І вже за долю секунди...