Розділ 33: Шпигун з обкладенки

       Рінктонг розрізав тиху атмосферу кабінету,  і  на екрані телефону з’явилась фото  власника номеру. Власник пристрою відвернувшись від паперових документів, що пару хвилин назад переглядав, і завіряв  підписом та штампом.

      -Так. Радий, що ти знайшла для мене час! – відкинувшись на спинку стільця,  зітхнув з полегшенням рудий.

        -Навіщо телефонував? – почувся жіночий голос у слухавці, ніби муркотіння кішки . – Ти так просто не дзвониш… Що тобі потрібно від мене?

       -В мене є для тебе вигідна пропозиція. –він залишаючись в стільчику, обернувся по своїй осі до віка. – Шанс помститися… - посміхнувся хлопець кутиком уст.

          -Помститись?!  Ти про…?

          -Саме так!  Нашому дуже знайомому…. – йому гидко вимовляти ім’я тої людини.

          -Що потрібно від мене? – з повною серйозністю відповіла дівчина.

          -Тобі потрібно перевестись в його школу під фальшивим іменем… А то він все запідозрить.

          -Знову хочеш, щоб я його в себе закохала?! Дргугий раз ця фішка не проканає..

         -Ні не цього разу... - посміхнувся кутиком уст. -  Щоб подушкуляла дівчині на ім’я Ясміна. Ти одразу її впізнаєш. Вона зараз там дуже популярна…

         -О таке я люблю. – звеселилась дівчина предвкушаючи цікаву гру. – Тіки, що якщо його клас повністю заповнений?

         -Ти не знаєш що робити?! – здивувався чоловік піднявши брову догори. – Втім це не обов'язково! Переведись у тоя де будуть вільні місця. Зроби не винні пожертвування… Змусь їх не відпускати себе!

          -Коли починаєм?- почувся азарт в голосі дівчини.

         -Ззавтрішнього дня! Якраз встигнеш речі зібрати, документи підготувати, та перебратися  туди. Що вечора присилатимеш мені вайберу, записи про  виконану роботу…

          - Не обіцяю детальний, але загальну даватиму. Все мені час. Бувай…

                                    *                      *                     *

         До класу збігались діти,  не бажаючи спізнитись на перекличку. Більшість як завжди свій час використовували для рознесенню пліток, а не розминку як потрібно. Останньою зайшла Міна разом зі- своїм викладачем, про щось розмовляючи.

         Залишивши свою сумку в кутку залу, хутко попрямувала на перекличку  в шерегу. Дівчина відчула, як її свердлять десятки допитливих поглядів. Тіло залишалось напруженим постійно, ніби в будь-яку секунду на неї нападуть. Якийсь дискомфорт і тривога не давали розслабитись.

         -Так увага! – зазвучав баритон вчителя. – В нас відбулись певні зміни в правилах. На семестрових змаганнях. Додалось кілька нових категорій « Дівчата» та « Не обмежена». – всі одразу загомоніли, деякі навіть обурювались.

          -Анатолій Геннадійович , а що за не обмежена категорія? – піднявши поцікавилась Міна перше за інших.

       -Як мені пояснили це категорія в якій можуть змагатися фізичні особи, з різними ваговими і віковими категоріями. Але з 8 -11 класи. – натовп знову стривожено зашумів. – Це тіки по бажанню. – останнє слово тренер намагався промовити по складах, щоб суть донести до кожного.  

           -А дівчата? – поцікавилась інша дівчина в іншому кінці шеренги.

         -В цьому році будем пробувати і вас юні красуні на ринг випустим. – посміхнувся мужній чоловік закриваючи журнал.

        -Тренер, а може не варто, а то ще волосся одна одній повиривають. Ха-ха. – всі хлопці засміялись.  

         -Тишина! Я думаю, що вони вже переросли той вік. – запевнив викладач. –З сьогоднішнього дня, в нас починається інтенсивна підготовка до змагань семистрових, а в кінці року і на шкільні. Знову ж повторюсь все по власному бажанню. Але нагадаю, що участь у такого роду заходах додаватимуть вам дорогоцінні бали.

           Потім пройшла перекличка і ретельно тренер розприділив всіх по категоріях на спарінг – бої для розминки. Міна застигнула в очікуванні, хто цього разу вийде з нею на спаринг- бій, адже всіх дівчата вже розбіглися по зали, а  голову закрадалась не приємна підозра. « - Може він все таки змилується, і не поставить з тим козлом в пару. Прошу! Прошу! Тіки не з ним! Я краще вже сама ціле заняття потренеруюсь..»

          -Кімлик ти стаєш із Грінченком! – обоє підлітків підійшло до викладача. – Для вас особливе завдання. 

            " Дорогі читачі та колеги! Не забудьте підписатись на мою сторінку, та залишити зрочку а також вашу думку про цей твір в коментарях. Всім приємного читання "