Міна відчувала тепло. « -Так тепло. Мої руки вільні. - Повсюди світло, але здалеку доходили звуки, не чіткі, розпливчасті. – Звідки ці звуки? Що вони означають? - Та кожною, новою секундою, вони ставали чіткішими.»
-Ммммміііііііінеееее. Міііііннннааааа. Міннаааа. Міна. – дівчина, ніби винирнула із глибини. Почала оглядатись по сторонах, ніби щось шукала. –Чччччччшшшш. Все добре. З тобою все в порядку. Ми в своїй кімнаті. - повільно говорила Аліна, закутана в одіяло виставивши в перед руки лодоннями в низ. Призиваючи подругу заспокоїтись.
-Де Вєра?
-Я тут. – теж закутавшись в одіяло, поряд на ліжку, сиділа Вероніка.
Заспокоюючись дівчина, почала оглядатись, і помітила що весь її верхній одяг, лежав складений на стільці. До дівчини, прийшло розуміння минулого, і теперішнього часу. Вона хутко заглянула під своє одіяло, Міна повністю була без одягу, лише спідня білизна. Тремтячи від усвідомлення що той гавн’юк так над нею познущався, викликали образу і сльози на обличчі.
-Дівчата, будь – ласка скажіть, що це ви мене роздягали!!! – Аліна з Верой опустили очі.
-Ми б теж хотіли це почути. Але прокинулись, так само як, і ти без одягу.
-Я уб`ю ту сволоч!!!! - загорілась Міна пригадавши самовпевнене лице Романа. – Ви цілі??? Вони з вами, нічого такого….. не робили?
-Та ні, мене Євген лише цілував… -Вєра здригнулась від пригаданого.
-А мене, той мерзотник лише, за сідницю лапав. – Аліна скривилась, щось пригадавши. - Фу. Більш на крок, його не підпущу!
-Знач, він говорив правду.. Схоже нас залякували, і намагались зламати. – розмірковувала Ясміна. Тут в неї залоскотало в горлі, і вона почала кашляти. Потираючи шию, дівчина пригадала той засос, що поставив Роман. І панікуючи почала терти те місце.
-Міна?
-Що сталось? – Вєра взявши за плече подругу, струснула вертаючи до реальності. – Еее.
-А? Що? – налякано озвалась та.
-Що сталось? – знову запитала Вера.
-Схоже той покидьок, поставив мені, засос на шиї. – не відриваючи лодонь від того місця, із скляним поглядом промовила Ясміна.
-Дай я гляну! – попросила Вєра, але руда не хотіла забирати руку. – Не бійся! Якщо він там є, ми його замаскуємо.
-Гаразд. – руда повільно почала забирати руку, від того місця сильно хвилюючись. Вероніка підняла волосся, аби чіткіше оглянути те місце.
–Ну що, там щось є?
-Легке почервоніння є, але синяка нема. – зробила заключення та. – Скоріш за все, це почервоніння від того, що ти терла це місце, а не від його засоса.
-Хух. –дівчині полегшало. – Я вже думала, що він ним, мене шантажуватиме,. – руда знову закашлялась.
-Це погано! – підмітила Вероніка кашель подруги. -Він тебе там, довго тримав? Ти погодилась, на умови?
-Я так замерзла, що вже не відчувала тіла…. Хотіла вже відповісти, але від утоми, і стресової ситуації відключилась.. – дівчата переглянулись.
-Схоже так, кожна із нас.. Я теж до останнього стояла, хоч той, ножем мені погрожував… До речі, Вєра, ти чого кричала?
-Да та скотина, лякав мене... Всякими предметами із якоюсь речовиною.... В темноті вона здалась, мені висохлою кров`ю… А потім тримав мої руки, і облизував..
Міна замислилась, опустивши очі. «Що цим, вони хотіли показати? Його погляд, був таким знайомим. ».
-Ееее. Подруго, говорим в голос. Щось пригадала? –піднімаючи настрій подругам, поцікавилась Ліне.
-Мені шкода, що через мою гордість, ви постраждали….- опустивши голову, жаліла Ясміна. – Я зрозумію, якщо ви відмовитесь, зі – мною товаришувати…
-Що? Замовкни!!!
-Що б ми, більше не чули такої маячні! – додала Вєра, що поправила своє одіяло. – Ти дала нам можливість, вибирати… А не сліпо все виконувати!
-До того ж… Ми робимо вибір самостійно! – додала Аліна.
-Дівчата.. – від радості у Міни потекли сльози. Вера з Ліне, сіли на ліжко подруги, і дружно обняли її. – Таких подруг в мене, ще не було!
-Завжди будь – ласка. Ромка не сильно знущався з тебе?
-Під час нашої боротьби з Романом, я помітила багато деталей поведінки такі, як в того нападника « він ще назвався моєю тінню», що накинувся на мене після фіз-ри і в коридорі … - пояснила руда. - В кінці, навіть він хотів мене поцілувати, як і та тінь, при нашій останній зустрічі…
-Дак а може Ромка, і є тією тіню? По твоїм описам, і по поведінці Романа, це одна і та сама людина.
-Можл… - руда втратила свідомість раніше чим відповіла Веронікі, і не притомно впала на ліжко.
-Міна? Міна?! Міна! – Вєра затрусила непритомну Міну, але доторкнувшись все зрозуміла. – В неї температура, потрібно викликати лікаря.
#10149 в Любовні романи
#2454 в Короткий любовний роман
#3950 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 14.12.2021