Розділ 9 : Рішення.

      Лише на вулиці,  дівчина заспокоїлася. Глибоко вдихнувши свіже повітря,  поглянула на посинілу руку, « - Що я роблю? Він же, не зробив мені нічого поганого. Цікаво, дівчата вже в кімнаті?» Весь залишок дороги,  в Міни було почуття,  що за нею хтось спостерігає. Озираючись, вона нікого,  підозрілого не помічала. Стало легше їй лиш, коли вона переступила поріг кімнати.

      -Ми за тебе хвилювались. – вийшла на зустріч Аліна.

     -Та дай їй роздягнутись. Краще піди чаю зроби. Міна давай рюкзака. Я занесу його в кімнату. – заступившись за подругу, Вєра взяла рюкзака, щоб віднести в кімнату. – Ого! Ти що каменів, туди напихала?!

       -Та ні просто, пару книг в бібліотеці взяла. – дивлячись на посиніле зап’ястя руки, відповіла  Ясміна.

       -Ого! Хто це тебе так? – глянувши на руку, подруги здивувалась Ліне.

     -Фанатки Романа! Та ще якийсь йолоп добавив. До ранку можить дуже сильно розпухнути. – спокійно і без емоційно розміркувала Ясміна. – Та нічого перев´яжу  чимось, або щось холодне прикладу.

     В співмешканок лише челюсті опустились. Їх здивувала спокійна реакція, на такий синяк. Вже сидячи за столом із чашкою чаю, Міна заспокоїлась, і ніби залізний плащ впав з її плеч. Над чашкою чаю,  розмірковувала про щось, поринувши в себе.

       -Ну що ти знайшла, що почитати? – поцікавилась Вєроніка поглядаючи на синю руку подруги.

       -Та взяла пару книг, почитати. Надіюсь в мене буде на це час.

       -Ти не замерзала повертаючись в гуртожиток? – турбувалась Вероніка.

       -Та ні.  Як там в гуртках? – перевела стрілки Міна.

       -Все добре…

       -А там як? Цікаво?

     -Звичайно. В нас що семестру, проходять виставки, показові виступи, концерти. Коротко кажучи, в кінці кожного семестру, кожна секція показує, що навчились за цілий семестр. І такі покази ідуть цілий тиждень, бо основні в нас 6 секцій, і в  них куча напрямків….

      -Я це помітила!

      -А коли це ти вспіла?

      -Та після бібліотеки, зайшла в учительську, і набрала кучу брошурок із гуртків.  Я не думала, що їх так багато. А ви в різних гуртках чи в одному?

     -Ми в різних. Я в творчій секції художній напрям,  а Аліна в музичній із інструментальним напрямком.

      -А на чому ти граєш Алінка?

      -На скрипці. А ти вже собі вибрала щось?

     -Класно. Я ще навіть брошурки не розглядала..

      -Ну то принеси, а ми тобі допоможемо.

      Міна швидко взяла рюкзака, і дістала всі брошурки,  що взяла у вчительській .

      -Ну ось. – в дівчини вони, просто посипались на стіл. – І як з цього всього щось вибрати?

      -Дуже навіть просто, методом виключення.

      -Це як? – не розуміла Ясміна сідаючи за стіл.

      -Ну  в нас 6 секцій це: спортивна, музична, творча, мовна, технічна і літературна. Ти вибираєш, яка секція тобі ближча до серця, і вибираєш напрям, який тобі більше подобається. Або виключаєш які тобі точно не довподби. – пояснила Вероніка.

     -Ну…. Ну мені, ближче всього це спортивна, творча і літературна. – перебираючи брошурки, сумнівалась та. Вже навіть не згадуючи про синяк на руці.

      -Так процес пішов! – відсунувши всі інші брошурки в сторону, зауважила Вєра. – Пішли далі, що в цих секціях тобі подобається?

     -Ну в спортивному- бойові мистецтва,  у творчому – художній і рукодільний, а у літературному – читацький.

      -Так поки що на першому місці творча….

     -В принципі….. Ти вибери, чим ти не зможеш займатися у гуртожитку, і тобі відкриється іще простіший шлях. – порадила Аліна.

     -Ти права. – замислившись, почухала брову Міна. « - Творчістю я можу зайнятися у гуртожитку, як і читанням. А от бойовими мистецтвами ні як.»  

     - Над чим замислилась?

     - А у бойові мистецтва дівчат приймають?

     -Не знаю. Це тобі, доведеться підійти туди, і запитати. Краще всього в тренера.

     - А можна,  лише в одну секцію ходити, чи в декілька?

     - Більше всього що ні, бо вони проходять всі в один час.

    -Добре, підійду завтра, після закінчення тренування. Не хочу,  щоб хтось  раніше часу про це дізнався, що я цим цікавлюсь. – пояснила дівчина, впіймавши не розуміючий, погляд подруг. – А о котрій годині, закінчується заняття у гуртках?

     - О 17 годині. Якщо ти не хочеш, що б тебе хтось бачив, то можеш посидіти у кафешці. Вона працює до 21 години.

      -О-о-о. А може давайте, швидко уроки повчимо, і сходимо туди.

     - А у вас тут,  комендантського часу немає?

     - Ну десь в 23 годині.