Розмірковуючи про все, що побачила і пережила за ці кілька днів, Ясміна не відчула настільки швидко дійшла до класу . Біля кабінету де проходив її перший уроки стояла група дівчат, з не терпінням когось виглядаючи. На вигляд було зрозуміло, що вони не з цього класу, а молодші за Міну.
-Ясміна?
-Да. – автоматично оглянувшись, відповідала дівчина.
-Можна тебе на хвилинку? – схоже говорила головна з них.
-Так. Що ви хотіли?- дівчина підійшла до тієї групи з ввічливості.
-Поговорити.
-Тіки швидко, бо зараз урок розпочнеться.
-Слухай уважно! Та мотай собі на вус! – без церемоній почала та.
-Ну. – Міна почала підозрювати до чого це все. І схрестивши руки на грудях, приготувалась до основного натиску.
-Він наший, і привласнити його ми тобі не дамо. – сказала інша махаючи вказівним пальцем.
-Це ви про кого???- вдала, що не зрозуміла руда.
-Про Романа. – ніби про бога сказали ті. – Він наш ідеал… - як в японських аніме, запищали дівчата.
-Стоп! Стоп! Стапе. – зупиняла дівчина молодих фанаток, виставивши вперед руки. – Він мені не потрібний! Можете його забирати, хоч зараз! Щоб він не мозолив мені очі. – дивувалась їхньому сліпому фанатизму. По їхніх словах, крім нього нікого більше нема.
-А чому ти біля нього сіла? – не вірили ті.
-Я сіла?!! Мене туди посадили без моєї згоди…. То єдине вільне місце було…
-Ти повинна була відмовитись! – сказала головна.
-Так- так, ми бачили. – підтвердили інші.
-Слухайте! Я всіма силами, намагаюсь уникати його. Те що ми в одному класі, і за одним партою сидимо, нічого не означає. Я на нього не претендую! Можете далі бігати за ним….- і розвернулась, що б повернутись в клас.
-Якщо ми дізнаємось, що ти до нього клеїшся…- Одна з тих дівчат взяла Міну за кість правої руки, і сильно стисла. -То я тобі всі кістки переламаю, і волосся повидираю. – і відпустила.
-Ми за тобою слідкуємо! – сказала інша зробивши характерний жест, і пішли в напрямку наступного класу.
Міна хутко пішла в свій клас, аби не спізнитись. Адже не пройшло і тижня. І їй не хотілось через дрібницю вилетіти із школи. До останнього уроку зап’ястя дівчини налилось зеленувато - синім кольором, і трохи розпухла рука .
-Що з твоєю рукою?? – на виховній годині поцікавився Роман.
-А тобі, що до того?!! – слухаючи керівничку відповіла Міна.
-Це твій хлопець зробив???
-Що?!! Яка тобі різниця? – Міна прикрила руку рукавом.
-Це хтось з цієї школи?- не зупинявся юнак.
-Відвали!!! – не повертаючи голови сказала руда.
-Я не тварина, якою мене багато хто вважає… А лідер шкільної ради.
-Що?! Лідер шкільної ради???? – засміялась дівчина. - Лідери себе так не ведуть!! Факти проти тебе.– з серйозним обличчям продовжила та.
-Факти? І які це ? – не вірив юнак.
-А ти вже забуяв?! Хреновий з тебе лідер, якщо вже навіть таке забув! – здивувалась Міна. – Згадай фіз-ру… -далі продовжувала, слухати класну керівничку, намагаючись відмахнутись від приставучого сусіда.
-Аааа .. – потер брову той, ніяковіючи. - То була посв`ята в нашу школу... – прошептав на вухо рудій брюнет.
-Ооооо. Дякую, мені стало лекше. – ошелешено, зауважила дівчина. Міну врятував дзвінок. Вона швидко зібрала речі в рюкзак. - Знаєш, в мене є хлопець, і тримайся від мене по далі!!! – і чим швидше вибігла з класу, що б не натворити нічого зайвого. Хоч в серці їй найбільше, хотілось йому врізати, без всяких докорів. Але врахувавши свій сон, дівчина вирішила, ще більше ігнорувати Романа.
* * *
Вадім і Женею підійшли до друга, що здавався спантеличеним. Вигляд друга їх стривожив. Жека взяв його за плече і встрянув.
-Друже ти впорядку?
-А? Що?
-Що сталось?
-Та нічого. Перекинувся парочкою фраз з Міною. – хлопець прийшовши до тями хутко почав збирати речі.
-Ну і що ?
-Хтось поставив, їй синяк на руці. Міна дуже сильно гнівається на мене. І тепер наврядче, колись підпустить до себе…. – знову подивившись їй в слід сказав Ромка.
-А звідки в неї синяк? – виходячи в коридор здивувався Жека.
-Не знаю. З неї і слова не витягнеш. Але вчора його не було. Значить він з’явився між учорашнім днем, і кінцем сьогоднішніх уроків. – розмірковував той.
-Може його поставили, на одній із перерв? Вона кудись виходила на перервах. – поцікавився Вадім ідучи біля друга по коридору.
#10172 в Любовні романи
#2468 в Короткий любовний роман
#3962 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 14.12.2021