Я прокинулася від того, що кричить Густошерста:
- Прокидайся, ти жінка, маєш прокидатися рано, навіть раніше, ніж твій чоловік.
- Я буду спати, скільки захочу. І не вам це вирішувати.
Ми спали в одній спальні, на різних частинах ліжка, так буде, поки тітка не поїде.
Ображена Густошерста вийшла із кімнати. Я почула, що тітка поскаржилася племінникові, що я їй нагрубила їй. Розізлений чоловік зайшов у кімнату й почав вимагати пояснень. Я переповіла розмову з тіткою.
- Скоріше б тітка поїхала, - прошепотів Вовкокрил.
У кімнату зайшла Густошерста, навіть не постукала.
- Я їду додому, тут мене ніхто не поважає.
Наступного ранку ображена тітка так званого мого чоловіка й справді поїхала додому. Я б не слухалася тітку Густошерсту, навіть якби справді була дружиною Вовкокрила. Мій одногрупник повернувся у академію, а в резиденції знову залишилися я і слуги.
Я гуляю в саду, раптом почула, що хтось хоче, щоб охорона пропустила його до мене, я вийшла й побачила Віктора, підійшла.
- Добрий день, Вікторе. А як ви дізналися, де я знаходжуся?
- Я запитав у Швидкобіга, він розповів. Я хочу з тобою поговорити.
- Про що? Говори.
- Я знаю хто ще бажає тобі зла, поговорю з тобою, потім піду до короля.