Зранку я прокинулася, прослідкувала за тим, щоб слуги ретельно підготувалися до приїзду Густошерсти. Вона зайшла в будинок, приїхала раніше, ніж ми чекали. Ми з Вовкокрилом вийшли, ввічливо привіталися з нею. Жінка зі мною привіталася, Прискіпливо мене оглянула.
- Вовкокриле, чому ти дозволив, щоб твоя дружина ходила в джинсах і сорочці?
Я зробила жест, щоб тітка проходила і широко усміхнулася:
- Проходьте, шановна Густошерста.
Жінка зайшла в кухню, вона зайшла, ми за нею.
- До речі, у кожного свій смак, і не можна нав`язувати свої смаки іншим людям.
Тітка Густошерста різко повернулася до мене й сказала:
- Дружина мого племінника має виглядати жіночно.
- Жіночність у манерах, а не у одягу.
- Стиль одягу відображає внутрішній світ людини.
- Мій внутрішній світ практичний. Сідайте за стіл, на вас чекаютьб смачні страви.
- Все-таки переодягнися, будь ласка, і перевзуйся.
Я взута в кросівки.
- Вовкокрил говорив, що мене хочуть убити, тому, якщо раптом мені доведеться тікати, то в сукні й туфлях це буде зробити важче, ніж в джинсах і кросівках.
Нарешті тітка Вовкокрила почала їсти, може, вона поїсть і стане добрішою.