Глава 18 Прохання Вовкокрила

Я уже тиждень живу в резиденції Вовкокрила. Тут є небагато слуг, мій одногрупник каже, що ці всі люди надійні і він їм довіряє. Сижу, читаю книгу, раптом двері відкрилися і зайшов Вовкокрил, він сів на крісло, яке стоїть навпроти мене. Я закрила книгуі поклала собі на коліна.

- Сніжанко, як ти тут поживаєш?

- Непогано, слуги шанобливодо мене ставляться. Тут є красивий сад, в якому я дуже люблю гуляти.

Вовкокрил ніжно усміхнувся і сказав:

- Це дуже добре. Завтра сюди приїде моя тітка , вона дуже хоче, щоб я одружився, читає мені моралі. Учора вона зі мною зв`язалася, я їй сказав, що одружений. Допоможи мені, будь ласка, в цьому.

- Вона ж це розкаже твоїм батькам і Швидкобігові.

Я спантеличена цією інформацією.

- Батькам і Швидкобігові я пояснив усю ситуацію, їй усі підтвердять інформацію про моє одруження. Хоча вони знають усю правду.

- А твоя тітка не образиться, що ти її на весілля не покликав?

- Я сказав, що весілля не було, тільки була реєстрація шлюбу в святилищі. Сказав, що тебе хочуть убити, тому ми лише в сімейному колі відсвяткували наше одруження.

- Коли до обману додати трохи правди, то буде переконливіше.

- Так. Слуги уже готуються до приїзду тітки. Так ти мені допоможеш?

- Так, допоможу тобі.

- Обговоримо легенду: ми познайомилися в академії, пів року зустрічалися, потім вирішили одружитися. Моя улюблена страва Бурякоч. Мій улюблений колір чорний. Моя тітка прискіплива і може це запитувати.

Одна зі служниць занесла сукню.

- Цю сукню одягнеш при зустрічі, тітка не любить, щоб жінка була в сукні, вважає, що жінку псують штани.

- Добре, одягну.

Я подумала, що розкажу їй завтра про свободу людини і про жіночність. Завтра буде гаряче.

- А як хоч звуть твою тітку?

- Густошерста.

- Завтра гідно її зустрінемо.

Вовкокрил вийшов, а я єхидно усміхнулася.