Чоловік у чорному плащі й каптурі такого ж кольору підійшов до дверей невеликого будиночку й тричі постукав.
-Пароль! - почувся чоловічий голос із-за дверей.
-Смерть іншим!
Двері відчинилися і чоловік зайшов всередину будиночку, сів на стілець, двері зачинилися. В середині темно, хоч око виколи.
-Ти виконав моє завдання, убив іншу?
-Ні, вона забігла в портал, а я за нею побіг, хотів убити її поки вона без свідомості, але я почув чиїсь кроки й мені довелося сховатися, їх було двоє. Один з них підняв дівчину і вони побігли дуже швидко, я їх не зміг наздогнати. Вона, напевне, відчула мою присутність ще в лікарні, бо почала тікати.
Чується, що чоловік трохи хвилюється і трохи боїться замовника.
-Іди і викрнай завдання, ти мусиш убити її, поки вона не усвідомила хто вона і не оволоділа своєю силою. Шукай її де хочеш.
Замовник розгніваний тим, що його завдання не виконали.
-Якщо ти не уб'єш її до того, як в небі з'явиться молодий Місяць, тобі кінець! Іди звідси і не з'являйся, поки не виконаєш те, за що я тобі плачу!
У замовника такий зловісний тон голосу, що найманий убивця вибіг з будинку.