Я бігла темним коридором лікарні, ледве переводячи подих. Серце калатало так сильно, що його стукіт заглушував усе навколо.
Позаду лунали чиїсь кроки. Хтось переслідував мене.
Я не пам'ятала, хто я. Не пам'ятала, як опинилася тут. Знала лише одне — якщо мене наздоженуть, станеться щось жахливе.
Вибігши на вулицю, я похитнулася. Перед очима потемніло, а відчуття небезпеки стало майже нестерпним.
Я зробила ще кілька кроків і втратила свідомість.