ІншІ

Наче зрозуміло

Очікування дитини завжди супроводжується тривогою.
Здається, що до цього можна підготуватися. Обстеження. Розмови. Плани. Уявлення про те, яким буде життя далі. Є відчуття, що якщо врахувати все — вдасться уникнути помилок.
Народження нічого не пояснює. Переживання, ходіння по колу...
А потім з’являється маленьке тіло, живе. І разом з цим — відчуття, яких раніше не існувало. Світ змінюється на «до» та «після». Без інструкцій, бо вони не працюють.
Перші роки виглядають зрозумілими.
Режим.
Побут.
Звички.
Спроби навчитися бути батьками. Все відбувається так, ніби й має відбуватись. Різниця, якщо вона є, не завжди помітна одразу. Але з часом з’являється це «але»...
Без форми.
Без чіткої причини.
Просто як відчуття, що щось не вкладається в звичний порядок. І поки ще немає слів, щоб пояснити — що саме.

Напрієнко Андрій

Подобається

#1101 в Сучасна проза
#105 в Не художня література

У тексті є: психологія / саморозвиток

Відредаговано: 23.05.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись