58

Їжакевич приїхав за три години. Вони сіли в бесідці в саду.

– Ну, що я дізнався. Маріанна є коучем, вона проводить тренінги стосовно боді-хакінгу, альтернативної історії, конспірології. Діє вона не самостійно, а пов’язана з організацією, що має назву «House оf life». Зараз вона у Флоренції. Мені вдалося дістати її контакти. І я також знаю, де саме проходять ці так звані «шабаші».

– Чудово. Отже, можна їхати?

– Я поїду з тобою. Так буде безпечніше.

– Думаєш, що мені щось може загрожувати?

– Якщо за цим інцидентом стоять якісь сили, тоді авжеж усе може бути непросто. І мій досвід може стати в пригоді.

– Дякую тобі, Семене. Я тоді замовлю квитки на найближчий рейс.

– Окей. Тоді я їду додому, підготую все необхідне.

Була дев’ята вечора. Артем збирав речі, коли заїхав Рома.

– Привіт, Артеме! Якісь є новини?

Артем на мить засумнівався, чи розповідати Романові те, що довідався.

– Новини є…

– І що тобі вдалося дізнатись?

– Вона поїхала на якийсь семінар альтернативників і не повернулась. Хоча він скінчився ще 27 червня.

– І ви дізнались, де проходив той семінар?

– У Флоренції, в якомусь замку. Причому місце трималося в секреті.

– Вдалося з՚ясувати щось про те місце?

– Вдалося. У Семена свої зв՚язки.

– Треба летіти у Флоренцію.

– Уже. Ми з Семеном вирушаємо найближчим рейсом.

Рома благально поглянув на Артема:

– Візьміть мене з собою. Раптом моя допомога не буде зайвою. Я все-таки хакер.

Артем вагався. Не хотілося йому їхати на пошуки Тані з потенційним суперником. Однак його допомога могла виявитись цілком реальною.

– Авжеж, чому б і ні? Але це може бути небезпечно, ти ж розумієш?

– Розумію. І готовий.

– Тоді о четвертій ранку в аеропорту.

– Домовились.