Глава 1 " Чекаю тебе коханий "

- Джейк, ти прийдеш до вечері?

- Кохана ти ж знаєш що в останній час нас затримуєть на роботі, тому думаю що не прийду.

-Добре, я зрозуміла тебе, але все одно постарайся прийти до вечері, я буду чекати тебе. 

Підійшовши до Джейка Ноя підправила краватку, поцілувала його та попрощалася з ним. Ноя розуміла що в останній час чоловіка дуже довго немає вдома, її ще давно це почало бентежити тому вона вирішила простежити за ним.. це була не дуже гарна ідея, але Ноя спробувала.

Ноя накинула на себе кофтинку та вилізла через вікно в залі та протиснулася в проході між будинками, Ноя обережно почала йти до забору. І ось вона побачила свого чоловіка який розмовляв з якоюсь дівчиною, дівчина була вродливою. Тому щоб не сильно переживати що чоловік їй не зраджує Ноя вирішила підслухати їхню розмову. Вона обережно встала та підійшла трохи ближче, та почула..

- Гей, та коли ж ти вже кинеш її, хіба я не краще ніж вона?

- Люба я розумію але це не так легко як ти думаєш.. Але я обов'язково це зроблю!

- У мене є невеличка ідея як позбавитись цієї дівчини, розказати?

- Дженні.. ах, добре кажи, я послухаю.

- З задоволенням розповім!

Поки Ноя слухала все що вони задумали, страх та жах затьмарив її розум. Ноя була розчарована в своєму коханому, їй було дуже боляче. Біль була начебто ігли які проштрикували її серце наскрізь, а її руки тремтіли, в голові відбувалися змішані емоції вона навіть не могла зрозуміти що коїться.. Невже її коханий який завжди клявся їй в коханні зрадив їй з іншою. Ще нічого так і не зрозумівши Ноя швидко повертається додому та замикає вікни та двері. Зайшовши до кухні Ноя всілася та обмірковувала слова які сказала та дівка. Просидівши так одну годину та обмірковуючи всю ситуацію Ноя тихо про себе сказала..

- Чому ти так вчинив зі мною? Невже ти мене не кохаєш..