Магічні ритуали

   Часу до Нового року лишалося все менше, тому Настуня вечір присвятила прибиранню та прикрашанню ялинки. Добре, що ялинку не потрібно було купувати. Кілька років тому тато купив цю вічнозелену красуню й відтоді вона зберігається у комірчині. Там же стоять паперові коробки з прикрасами.

    Прикрашання новорічної ялинки було своєрідним ритуалом для Настуні. Спочатку діставалися, чіплялися та вмикалися гірлянди. У цей час дівчина шепотіла:

«Цю гірлянду я чіпляю,

Все погане забуваю.

Світять-блимають вогні -

Буде добре так мені!

В Новий рік беру хороше:

Зароблю багато грошей.

Про що мрію і що хочу

Хай здійсниться опівночі!»

  Далі Настуня чіпляла ялинкові іграшки, промовляючи:

«Я не іграшки чіпляю –

Нові шанси розкидаю.

Краще хай в життя приходить

І дорогу хай знаходить!»

     Наостанок, коли чіпляла дощик, то казала:

« Срібло-золото блищить –

Все трапляється за мить.

В новім році - нові мрії,

Вродить те, що я посію.»

    Оце й увесь ритуал! Та Настуня вже знала, що після цього ритуалу все дуже швидко здійснюється. Людям, які ще досі не навчилися контролювати свої думки й слова, його проводити категорично заборонено, бо стовідсотково отримаєш зовсім не те, що хочеш. Відтепер вже добре треба думати про що думати та що говорити! А краще – зовсім не думати! Бо мозок – то такий інструмент, що його потрібно використовувати за прямим призначенням і давати йому завдання для виконання, але ніяк не дозволяти керувати життям, бо заведе точно не туди! А слухати варто свою інтуїцію, оту першу тихеньку думку, яка приходить, коли ставиш запитання всередину. Коли в голові вариться сотня думок, то почути свій внутрішній голос буває дуже складно. У таких випадках Настуня уявляла, що голова – то радіоприймач – і просто вимикала звук та перемикалася на хвилю тиші.

   Таких різних ритуалів Настуня могла придумати сотні й вони завжди працювали. Колись давно дівчина познайомилася з техніками симорону, НЛП-програмуванням і відтоді вона «притягувала» те, що хотіла, і все відбувалося якнайкраще, у найбільш зручний час. У цих всіх техніках основою основ була екологія стосунків, тобто, свої бажання вона обов’язково записувала без урахування інших людей, наприклад: «Я купую тур до Європи на дуже зручних умовах». У неї був список більше, ніж сотні бажань і там вона включала політ фантазії та ні в чому собі не відмовляла. Особливо перед Новим роком написання таких списків давали найбільший результат. Зазвичай бажання починали здійснюватися вже у перші дні січня, а найбільш нереальні бажання  (принаймні, дівчина так думала) – через кілька років, коли Настуня готова була це прийняти у своє життя. Вона неодноразово переконувалася, що бажане «приходить» лише тоді, коли зникає внутрішній супротив і людина починає вірити в те, що у житті можливо абсолютно все та не намагається обмежити всесвіт своїми куцими мізками. Хоча, на деякий час ці речі перестали працювати. Після татової смерті Настуня була дуже пригнічена та їй знадобився час, щоб погорювати й змиритися із втратою, а у всіх техніках і ритуалах найголовніше – це стан, у якому перебуває людина. Якщо  енергія знаходиться на рівні «виживання», то це все просто не працює, а якщо людина переходить у стан радості, любові, внутрішньої гармонії – тоді все працює на раз два три. Буває, «провалишся» по енергетиці, то звідти вийти ой як не просто! Тоді на допомогу приходять улюблені комедійні фільми, музика, книги… У кожного своє. А Настуня любила старі французькі комедії з П’єром Рішаром та Луї де Фюнесом. Для неї – це шедеври, які їй не набридали.