Новорічний рейс

Глава четверта. Ніч без часу

Аеропорт повільно порожнів від голосів. Всі почали втомлюватися та лягати спати в незручних для них позах. Оголошення плуталися, світло кілька разів блимнуло, а годинники ніби перестали домовлятися між собою. Мені здавалося, що час розтягнувся, став м’яким, як теплий плед.

Ми сиділи поряд, гріли руки об паперові стаканчики й ділилися спогадами. Діма розповідав про дитинство, про те, як колись вірив, що рівно опівночі можна загадати бажання і воно обов’язково здійсниться. Я слухала й думала, що давно не дозволяла собі вірити в такі прості речі.

- А раптом Новий рік сьогодні не настане? - жартома спитала.

- Тоді ми зустрінемо його тут, - відповів він. - Без годинників.

Світло раптово згасло. Настала тиша. Не тривожна — навпаки, дивно спокійна.

- Скільки зараз? - прошепотіла Софія.

- Думаю, саме той момент, коли не треба знати час. - Він вмикнув на телефоні ліхтарик.- Таке відчуття, що зараз час для розвантаження від важких питань і думок що далі робити.

-Дім, я все розумію. Тобі все одно на той відмінений рейс, але мені ні. Мене чекає сім’я. Я чекаю зустріч з ними. - Мій голос здається сумним. І одразу вмикають світло.

Tetiana Do

Подобається

#302 в Молодіжна проза
#3114 в Любовні романи
#778 в Короткий любовний роман

У тексті є: новорічні дива, новорічна історія про кохання, новорічний збіг обставин

Відредаговано: 25.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись