3

До Львову ми добралися вже глибокої ночі. Спати хотілося страшенно але рівно до того моменту коли ми в’їхали в місто. Мерехтіння вогнів різноманітних закладів закликали зупинитися і відвідати їх швиденько. Неймовірна архітектура будівель то взагалі окрема любов. І це я ще мовчу про замки, які розташовані навкруги цього фантастичного міста. Вузькі вулички неймовірно гарно прикрашені до свят – всиляли надію на дива.

 «Grand Hotel Lviv Casino & Spa» - саме  в цьому готелі ми будемо жити ці чудові новорічні дні, вражав своєю величністю.  І я дуже рада, що маю окремий номер. Бо мовчазна сварка, що почалася ще в машині рано чи пізно продовжиться і я б не хотіла стати ні свідком ні жертвою .

  Прийнявши швидко душ я лягла зірочкою в ліжко з телефоном в руках. Який знову потрібно перезавантажити. Останнє падіння мого гаджета дається в знаки. Але випрошувати нового я не  збираюся. Не в моїх принципах. Звоне  - ось і добре. Від розмірковування про велике відволікають сповіщення в усіх месенджерах.  Алька. 100 %. Аліна Володимирівна не дуже полюбляє бути не в курсі всіх подій. Телефон в руці завібрував, ну от згадайте.

-Демидова! Відьма ти зеленоока!, - з телефону на мене дивилася рижа фурія замотана в ковдру, - ти чому нічого мені не пишеш? Не звониш? І взагалі…де фоточки?

-Алююю…,- гарненько вмощуючись на подушку говорю,- які фоточки? Ти на годинник  інколи звертаєш увагу? Чи ти вважаєш, що я відразу побіжу фоткати все що бачу?

-Пф..могла б для мене постаратися, - можна було б прийняти це за  обурення, якби не посмішка на її обличчі.

-Завтра з самого ранку піду блукати місто і тоді чекай цілий вагон фото та відео.

-Чекай, - Аля різко сіла в ліжку, що аж бідна ковдра десь улетіла в невідомому напрямку, - а сім’я? А Новий рік? А олів’є? А спа і казино? Чи ви все таки зупинилися не в місцевому Веґасі?  І ти, що будеш там вештатися одна?

Я не змогла стримати сміх. Ось в цьому вся Аля. Сто питань одночасно і з якого починати не важливо. Головне вона має знати ВСЕ.

-Ні, ми все таки зупинилися в том готелі що і планували, - чомусь почувши назву Алька відразу охрестила його  Веґас, - і ні,  салати тут зроблять за нас. У великій залі відбудеться велике святкування із столиками кожного мешканця готелю. А ти будеш цей рік жуват олів’є без мене.

-Нічого страшного, - рижа нарешті лягла на ліжко , - коли приїдеш ми влаштуємо свій Новий рік. То чому ти будеш одна?

-Як виявляється в татка на фірмі є деякі проблеми ,а він ма нічого не сказав. То зараз в їх номері напевно йде розбір-політ, а може і налаштування катапульти, - тепла посмішка сама по собі з’являється на обличчі, - надіюсь, що завтра ма трішки притримає коней.

-Ой, - очі рижої стають в двічі більше, - бідний дядя Вітя.

 І це вона зараз не про фірму, якщо що . Знаючи маю маму, можна тільки здогадатися або уявити що відбувається в їх номері. Одним словом – я тримаю за тата кулачки.

-Але це ще не всі новини сьогоднішнього дня.

-Ооооо, - блиск в очах Альки видавав її зацікавленість, - надіюсь щось пікантне, дуже особисте і постидне?

-Ага, мрій, - відразу обрубую надії, - Павлик Падлович буде святкувати з нами Новий рік.

-Трястя! Він навіть там тебе дістав! Членоносій!

 Членоносій, а йому личить.

-То ти тому будеш весь день вештатися?, - я ж говорила, що вона має знати все.

- Ма мені пропонувала піди разом з нею і тіткою Оксаною в спа , а потім до  оперного театру, -  ще не закінчивши свої слова я вже знала реакцію Альки, і так,  вона закотила свої гарні очки, - але знаючи Павлика він буде зажди поруч. Як не зі мною так поряд із матусею.

Трохи дивна в них любов. Але то їх діло. Я надіюсь, що я ніколи не дізнаюся скелети сім’ї Лопуцьких.

-Ти так і не відповіла, - ну нічого приховати не вдасться, - чому будеш вештатися сама?

-Чому відразу вештатися? , - чомусь саме це словосполучення бісило, - Я хочу насолодитися атмосферою цього казкового місця. І побачити якомога більше. Тут скільки всього дивовижного і чудового. А атмосфера самого міста придає віру і надію.

-Віру? Надію?, - із скептицизмом запитала рижа, - у що?

-Надію на диво, - чомусь голос став тихіше,а кінець я взагалі прошепотіла ,- і віру…віру в кохання.