Ще одна снігова буря

— Все пропало! Все пропало! — підняв руки Пол і повалився в крісло. — Замовлені зірки не зможуть сюди добратися. Це катастрофа!

Бенджамін, почувши новину, чекав на ще одну снігову бурю, яку міг влаштувати його батько.

— А як же ми? Що робити з гостями? Як тепер святкувати без зірок?!

— Не хвилюйся. У нас ще є час, щось придумаємо. Заспокойся.

— Як же наша репутація? Ми запустили ролик у ефір. Тепер усі хочуть дізнатися, куди подівся Крістіан і хто ховається за маскою Санти! Рейтинги досить непогані. Люди зацікавлені. Що ми тепер скажемо? Казці кінець?!

— Попросимо наших артистів, які теж тут застрягли, дограти свої ролі. Ще щось вигадаємо, доробимо й буде добре. Не психуй завчасно.

— Моллі! — заволав Пол. — Води! Швидше!

Бенджамін поглянув на стелю. Чекав на сцену ще більшого драматизму та трагізму.

Двері відчинилися й на порозі з’явилася округла постать секретарки.

— Що таке? — невдоволено спитала вона.

— Води, кажу, дай! — вибухнув роздратованою Пол.

Моллі здригнулася й, пробурчавши щось, вийшла. Принесла воду не так швидко, як хотів мученик, за що знову отримала наганяй.

— Чого ви стіни трусите своєю істерикою? — не стрималася дівчина й вперла руки в боки.

— Зірок не буде. Все замело!

— Ну і що? Наші ж є. Щось вигадаємо. Сидіть та насолоджуйтеся життям. А якщо дурі багато в голові, підіть і допоможіть розгрібати місто. Буде толку більше.

— Що-о-о?! — обличчя Пола стало червоним. — Я й лопата? У такий трагічний момент?

— Вона допоможе змінити жанр із трагедії на повсякденність. Попустить вмить. Багато ким рекомендована терапія.

— Пішла геть! — кинув у неї подушку.

Бенджамін заливався сміхом.

— Чого ржеш?! Не шануєш рідного батька?! Ганьба на твою голову!

— Вибач, але не в моїх силах зупинитися. По тобі театр плаче.

— Ось ти подивися на нього! Навіщо я тебе ростив?! Для того, щоб ти знущався з мене?! Ось чого я дочекався замість подяки?

— Пішли, я тобі знайду лопату, — Бенджамін весело попрямував до дверей. — Найкрасивішу й найдорожчу.

— Нікуди я не піду!

— Подумай про те, яким благородним ти станеш в очах оточуючих. А ще ми можемо цей епізод взяти у передачу, весь світ дізнається про твоє добре серце.

Пол витріщився на сина. Видно було, що замислився. Здається, ідея його зацікавила. Прокашлявшись, встав, діловито поправив зачіску й піджак. З гордо піднятою головою теж попрямував до виходу.

— Скажи оператору, хай знімає з правої сторони. Я з цього ракурсу більш героїчний… Тьфу ти! Фотогенічний, — заплутався в словах.

— Без проблем, — давився сміхом Бенджамін, ідучи за майбутньою зіркою екрану та Норайо.