Розділ 6. Знайомство з Імператором

– Вітаю, земляни! – промовив він, обводячи всіх нас уважним поглядом. Його фіалкові очі посміхалися.

– Вітаємо, – ми всі піднялися з крісел, вітаючи Поважного Реєрі.

Нердморр жестом запросив нас сідати та сам влаштувався на вільному місці у главі стола. Інші реєрі також зайняли місця за столом.

– Дорогі гості, пропоную спочатку познайомитися. Ви подолали довгий шлях, і для мене велика честь приймати сьогодні у своєму замку делегацію з іншої планети, Землі. Я ознайомився з тим проєктом, що ви надсилали нам та цими даними, що залишили ваші попередні експедиції, й вже готовий до обговорення проєкту «Альбрус». Ліадіс буде вашим куратором протягом цього місяця та помічником. Можете звертатися до нього у будь-який час з будь-якого питання. Крім того, сьогодні ви познайомитесь з нашими техніками та інженерами, – він кивнув у бік інших чоловіків, що зібралися за столом. – Ці реєрі матимуть відношення до втілення цієї ідеї, що досі здавалася всім нам божевільною.

Я – єдиновладний Імператор Етел’яру, Поважний Реєрі Нердморр. Мій рід вже кілька тисяч років керує цим світом, цією планетою. Вона зовсім не схожа на вашу. Етел’яр – це маленький крижаний шар, тут панує сніг та заметіль. Що змінюються періодом відлиг. Нам невідомі інші погодні умови. Я читав про особливості вашої планети, про зміни сезонів та різну погоду. У нас немає палкого Сонця, яке б зігрівало нас. Воно надто далеко. А ці проміни, що долітають до поверхні Етел’яру, холодні, тож навіть у періоди відлиг сніг повністю не тане, й завжди залишається високо у горах. Тут, у низинах, ми, звісно, бачимо і зелену травку, і квіти. Але лише кілька тижнів на рік. Середня температура повітря в зимові місяці тримається до мінус десяти-п’ятнадцяти у низинах, у горах значна прохолодніше – позначки термометрів можуть сягати мінус двадцяти п’яти й більше. Максимальна температура, що коли-небудь фіксувалася складає мінус сорок п’ять градусів. А у період відлиги може бути до плюс вісімнадцяти. Всі дані за вашою системою числення – в Цельсіях.

Як ви вже знаєте, час тут плине інакше. Одна доба дорівнює вісімнадцяти годинам. Доби складаються у місяці, всього їх десять, по двадцять вісім діб. І є один день, додатковий, це той самий день, коли один рік змінює інший, й саме він розпочинає сезон відлиг.

Населення нашої планети дуже маленьке у порівнянні з вашою планетою. Близько пів мільйона осіб. Майже всі знають один одного в рамках одного чи кількох поселень. Тут не має поділу на материки та країни. Етел’яр – це острів у океані, про наявність інших ділянок суші наразі невідомо. Територія поділена на поселення. Їх близько п’яти десятків на різних відстанях одне від одного. Наш океан холодний, вкритий льодами та айсбергами, так само й наші гори завжди вкриті товстим шаром снігу. Та ми любимо наш край. Ми навчилися тут жити. Ловимо рибу в океані – її тут вдосталь. Також вирощуємо фрукти та овочі у зимових садах та теплицях.

Наші мисливці полюють на диких звірів, шкури яких служать теплим одягом або прикрашають наші домівки.

А є те, що ми ніколи не робили. Ми ніколи не катались з верхівок гір на лижах та санчатах за гроші, як це роблять у вас. Ми не будували спеціальні траси. Це нам ні для чого. Це все доступно кожному.

Лижи й санки у нас теж є. Вони необхідні перш за все для пересування, а не задля розваги. Звісно, дітки можуть дозволити собі перегони на санях чи лижах й навіть спускаються зі схилів, вони грають у сніжки. Та й дорослі можуть дозволити собі розслабитися та подуріти на снігу.

 А ще в горах є водоспади, річки та гарячі озера з мінеральною водою, де ми залюбки проводимо час та оздоровлюємося.

Я розумію, що розвиток й технології не стоять на місці, а зараз, коли ми вже познайомилися із космічними сусідами, планети яких відрізняються, ми раді налагодити співпрацю, ми також готові приймати гостей, знайомити їх з нашими звичаями та традиціями. Сніжна імперія Етел’яр до ваших послуг!

Я слухала його розповідь немов зачарована. Як же гарно та з любов’ю він говорить про рідний край. Це дуже класно, коли стільки душевного тепла віддається їхній сніжній домівці!

– А тепер я хочу почути вас, гості з планети Земля. Розкажіть хто ви, чим займаєтесь, розкажіть про ваші регіони, країни. Я читав, що на вашій планеті їх чимало. Ваші попередники були не надто говіркими та й часу тут провели небагато. Лише кілька днів. Тож, я слухаю вас.

– Так, Реєрі Нердморр, ви маєте рацію, – першим почав Сержіо. – Наша планета має багато особливостей, різних регіонів. Колись у нас були снігові замети, є частини світу, де сніг та льоди теж ніколи не танули, але зараз кліматичні умови майже всюди змінилися. Сніг став вкрай рідким явищем – у нас стало дуже тепло. В океанах можна купатися та засмагати на сонці майже цілий рік. Звісно, на полюсах, сніг все ще лежить, але ці території не придатні для життя.

Саме зараз я хочу вам пояснити, що таке ці самі гірськолижні курорти, про які ми говорили з вами. Величезні комплекси з підвісними дорогами та підйомниками, лижними трасами, санними спусками, які колись були дуже популярні. А зараз є лише розважальні центри зі штучними трасами, які вдалось побудувати завдяки сучасним технологіям. Прошу подивитися на екрані відеопрезентацію.

На екрані, що примостився на стіні, увімкнулось відео.

Я й сама дивилися із захопленням. Звісно, на Землі знайшли вихід, та замість природних гірських курортів з часом з’явилися штучні. Схили, траси – все то було. Але ж хіба можна порівняти це зі справжньою верхівкою гори, вкритою товстим шаром снігу? Ні. Та й на підтримку температури штучного снігу витрачали шалену кількість електричної енергії, нехай і за допомогою сонячних панелей та вітряків.