Альбіна (із задоволенням): І я забронювала невеличкий фотосет біля Десятинної церкви, це буде чудова згадка про нашу поїздку.
Ліза (завзято): Як отримаємо ті фото, завантажу їх у наш спільний альбом. Згадаємо цей час навіть через багато років!
Степан (хитро): А після всіх екскурсій взнаємо, хто краще всього заспіває на караоке!
Павло (усміхаючись): Степане, по-моєму, ми вже знаємо, хто це буде.
Таня (заінтриговано): А як щодо майстер-класу з українських страв? Ми могли б навчитися готувати вареники!
Валера (ентузіазмом): Супер, і можемо змагання влаштувати: чиї вареники найсмачніші!
Альбіна (з погодженням): А потім надішлемо фото наших шедеврів бабусі, нехай оцінить!
Ліза (раптовою ідеєю): А може, бабусю з нами взяти? Вона ж так любить історію, і буде з кого приклад брати.
Степан (з усмішкою): Чудова ідея. Такий подорожник з нас вийде!
Павло (качаючи головою): Ну що ж, список гостей розширюється. Подорож стає ще цікавішою!
Таня (повною натхнення): Я вже бачу, як ми всі разом влаштовуємо пікнік на березі Дніпра.
Валера (захоплено): І не забудемо про вечорні прогулянки містом. Київ у нічний час — це щось магічне.
Всі кивають у згоді, серця наповнені передчуттям чудової поїздки, обіцяють собі і один одному, що ця пригода залишиться в їхніх серцях на завжди.