1️⃣5️⃣ частина

Валера: Доброго дня! Вибачте, хто ви і що вам потрібно тут?

Невідомий: Дозвольте представитися. Мене звуть Ігор, і я дійсно прийшов до вас з певними намірами.

Таня: Що ви маєте на увазі, Ігоре? Чим ми можемо вам допомогти?

Ігор: Я хотів поговорити з вами на самоті, Таня. Це стосується особистого питання.

Таня: Не можу зрозуміти, чому ви хочете говорити зі мною на самоті. Ми бачимо вас вперше. А ще це ви, що ви маєте на увазі, коли сказали, що всі інші знають хто ви?

Ігор: Я розумію, що це може бути для вас шокуюче. Проте, я прийшов висловити свої почуття та заявити про свої наміри.

Валера: Дозвольте, Ігоре, але як ви з'явилися тут і чому стверджуєте, що всі знають вас? Що ви хочете від Тані?

Ігор: Вибачте за цю несподівану появу. Але не беріть це як напад чи загрозу. Я хочу просто пояснити свою ситуацію.

Таня: Я не розумію, що ви намагаєтеся сказати. Я ніколи раніше вас не бачила і не знаю, що ви маєте на увазі.

Ліза: Вибачте, я запросила вас до нашого будинку, але це надто незвичайна ситуація. Можливо, ви можете пояснити, хто ви і чого насправді вам потрібно?

Ігор: Дякую за ваше розуміння. Таня, я розумію, що ти знаходишся у відносинах з Валерою, і мені не хотілося б створювати будь-яку неприємність. Проте, я відчуваю, що повинен висловити свої почуття.

Таня: Я не розумію, про що ви говорите. Я щаслива у своїх відносинах з Валерою, і ваша поява тут дуже дивна і неприємна.

Валера: Ігоре, я розумію, що ви можете мати свої почуття, але час та місце для цього не відповідають. Можливо, ви могли б залишити нас наразі та проявити повагу до нашого приватного простору?

Ігор: Спробую вас зрозуміти. Проте, я прошу вас роздивитися цю листівку, це може розширити ваше розуміння ситуації.

Таня взяла листівку від Ігора та подивилася на неї здивованою виразом обличчя.

Таня: Це якась наша спільна фотографія... Але я не розумію, як ви її мали...

Ігор: Ця фотографія - це спогади про часи, коли ми разом були, Таня. Цей вечір в яблуневому саду залишився в моїй пам'яті і став переломним у моєму житті. Я хотів нагадати вам про наші спільні моменти і звернути вашу увагу.

Таня: Це неможливо... Я не розумію, як ви могли мати цю фотографію. Мені важко в це повірити. І я впевнена, що моя мінула спільність з вами належить минулому. Мої почуття належать Валері, і я прошу вас поважати це.

Валера: Ігоре, дякую за ваші спогади, але я впевнений, що майбутнє Тані належить мені. Я прошу вас підтримати цю рішучість та залишити нас.

Ігор: Я вас розумію. Мені шкода, що спричинив вам таку неприємність. Я залишу вас, але сподіваюся, що ви обидва розглянете всі факти та зробите свій вибір на основі щирості і відвертості.

Ігор покинув будинок, залишивши Валеру та Таню враженими та замішаними в емоціях.

Таня: Це було так вражаюче... Я не можу вірити, що цей чоловік мав такі спогади про нас.

Валера: Таню, я відчуваю, що це може бути важко для тебе. Але я впевнений, що ми разом можемо пережити це. Я ціную твою відвертість і віру в наші відносини.

Таня: Дякую, Валера. Я рада, що маю тебе поруч. Який це був несподіваний ранок...

Усі разом вони почали обговорювати події та спільні плани на майбутнє, після чого рішною де має бувати його переклад.