4️⃣ частина

Таня: Звичайно, рада буду.

Люба: (дивлячись на них) Ну от, знову показуються.

Стьопа: (сидячи за столом) Мені не до танців, я вже й так втомився.

Люба: (глянула на нього) Я теж не хочу танцювати.

Павло: (завершивши пісню) Ну що, Люба, ти не з нами?

Люба: (усміхнулась) Ні, я залишусь тут і спостерігатиму за вами.

Павло: Ти впевнена, що не хочеш спробувати?

Люба: Так, впевнена. Дякую, що запропонував, але я краще гляну.

Павло: Як хочеш. (підходить до Альбіни) Тоді, можливо, знову зіграємо щось для вас?

Альбіна: Звичайно, будемо раді.

(Павло починає грати на піаніно, а решта гостей додаються до танцю, залишаючи Любу на самоті)

Валєра: (задихнувшись після танцю) Ти просто неймовірна танцівниця, Таню.

Таня: (сміється) Ти теж непогано справляєшся, Валерко. Не очікувала, що ти так вмієш рухатися.

Валєра: (тримаючи її руку) Хочу показати тобі одне місце. Йдемо на мить з цієї вечірки?

Таня: (з цікавістю) Лише на мить?

Валєра: (посміхаючись) Може бути і на дві.

(Вони покидають зал і виходять на вулицю)

Люба: (помічаючи їхній відхід) Ох, ці молоді люди... знову кохання спалахнуло.

Степан: (ще завжди спостерігаючи за Лізою) Можливо, любов це те, що тримає нас усіх разом.

Люба: (згодна) Так, може й так. Кохання і музика.

(Ліза підходить до Степана, непомітно для нього)

Ліза: Степане, ти не танцюєш, не дивишся навколо... Ти такий задуманий. Все добре?

Степан: (прийшовши в себе) О, Лізо, ти тут... Так, все добре. Просто насолоджуюся моментом, тобою.

Ліза: (усміхається) Може тоді насолодишся танцем зі мною?

Степан: (радісно) З найбільшим задоволенням.

(Вони встають, щоб танцювати. Люба прямує до піаніно, щоб долучитися до Павла)

Люба: Може мені теж варто спробувати щось нове, як танець?

Павло: (заохочуючи) Завжди варто, Любо.

(Люба сідає поряд і починає грати на піаніно з Петром. Музика наповнює простір, і атмосфера стає ще теплішою і щасливішою, об'єднуючи всіх в загальну гармонію.)