12. Зак

У кафе Кіт та Гвен розповіли мені всю історію нашого з Баффі знайомства і, мушу зізнатися, що тепер я почувався ще більшим бараном, ніж раніше. Не втечі я тоді і дівчині не довелося б пережити знайомство з байкером та його батогом. Це моя колишня підлаштувала, тут до ворожки не ходи. Розбіглися ми не найкращим чином, от вона й помстилася у такий спосіб.
Проте минулого не змінити і єдине, що залишалося – це виправляти помилки. Саме цим й кортіло зайнятися. Я знав, що впораюся, адже тепер на моєму боці були віддані друзі Баффі та свято.
А коли ще творити дива, як не в Новорічну Ніч?
І ось без п’яти хвилин до дванадцятої, я з букетом в одній руці і подарунком в іншій, залишаю свою каюту та з’являюся на борту круїзного лайнеру.
Навкруги купа народу, але очі знаходять її за лічені секунди.
Як і минулого разу Баффі виглядає неперевершено: біла вовняна сукня з широким, чорним ременем, такого ж кольору чобітки і довге, темне волосся зібране у високий хвіст. Навіть зараз я пам’ятав, яке шовковисте воно на дотик.
Кіт здивовано підіймає брову, коли помічає мою затримку, але здається він швидко розуміє у чому річ і на його губах з’являється посмішка. Пальцем догори чоловік схвалює мій чорний класичний костюм та білу сорочку, а потім залишає в спокої, повертаючись у обійми до Гвен.
Декілька рішучих кроків і я приєднуюся до їхньої компанії, зупиняюся за спиною у Баффі, розчиняюся в її ароматі настільки, що навіть не одразу помічаю здивований погляд третьої дівчини, Ешлі здається.
Проте вона швидко розуміє хто я, теж посміхається і відвертається. Саме в цей момент до неба злітають тисячі різнобарвних світлячків.
Перший залп феєрверків… другий… третій…
-З Новим Роком, Баффі, - шепочу їй у волосся.
Відчуваю, як дівоче тіло напружується. Розумію, що після всіх невдач, які довелося їй пережити, вона не вірить, що я можу несподівано опинитися поряд.
-Зак? – недовірливо перепитує, повертаючись до мене обличчям, - Зак, це дійсно ти?
-Я! – запевняю і одразу ж протягую квіти та маленьку коробочку.
Проте Баффі не звертає уваги на подарунки і кидається мені на шию. Я теж обіймаю її, щось шепочу у волосся, а потім нахабно цілую.
Нехай цей Новий Рік почнеться для нас зі смачного.
-Ти ж не зустрічаєшся ні з ким? – трохи запізно запитує дівчина.
-Ні, - запевняю її з посмішкою і вона відразу посміхається у відповідь.
А я розумію, що зараз не час розповідати про колишню, про появу Кіта та Гвен у фотостудії… не час розповідати навіть про те, що я банально приревнував її до неіснуючого хлопця з сайту знайомств і, усвідомлюючи свої почуття, на які не мав права, просто втік від неї.
Звісно ми поговоримо про все це, але потім, а зараз мені просто хотілося бути найнесподіванішим новорічним дивом для моєї (я вже був абсолютно впевнений у цьому) Баффі.