РОЗДІЛ 7

Марсель

Не був упевнений, що Гелена зважиться на подібне. Але дівчинка мене здивувала. Дістає ключ-карту і відмикає двері. Заходимо в просторий номер.

— Вип'єш чого-небудь? Тут розташований мінібар, але я не знаю, що в ньому є, — Гелена проходить всередину, ставить сумочку в крісло і знімає плащ.

— Я не хочу пити, Гелено, — підходжу до неї ближче.

— І чого ж ти хочеш, Марселю? — грайливо цікавиться маленька.

— Хочу, — обіймаю дівчину за талію, — тебе.

А потім мої губи опиняються на її вустах. Пристрасно і нестримно. Нарешті, отримую те, чого бажав цілий вечір. Її тіло у моїй цілковитій владі. Мої руки подорожують по чудовому тілу Гелени, вивчають кожен сантиметр. Дивовижна. Ідеальна. І така з біса чуйна. Коли мої губи повільно пестять шию моєї зефірки, вона випускає протяжний стогін. Пульсація у штанях стає сильнішою. Не знаю, скільки ще зможу стримувати себе. Але поряд з Геленою я не хочу поспішати. Хочу насолодитися нею досхочу.

Ця дівчина не з тих, з якими хочеться швидко закінчити.

Гелена міцніше притискається до мого тіла, поки її руки обплітають мою шию. Знову припадаю до солодких губ. Цього разу поцілунки лютіші й наполегливіші. Немов два зголоднілі звірі, ми намагаємося угамувати спрагу. Поглинаємо один одного, вбираємо емоції. Божевільний танець пристрасті, який не хочеться зупиняти. Починаємо стягувати один з одного одяг. Гелена знімає з мене пальто і піджак, я ― скидаю з нею сукню.

Від її виду в спідній білизні та панчохах зносить дах.

— На тобі все ще багато одягу, — пхикає маленька, від цих слів на моїх устах з’являється широка усмішка.

— Знаю, — легенько цілую її в губи. — Лягай у ліжко.

Дівчина підкоряється моєму наказу, а я тим часом позбавляюся від решти одягу. Дістаю презерватив і приєднуюся до моєї зефірки.

— Тепер на тобі надто багато одягу, Зефірко, — нависаю над нею, починаю покривати поцілунками ідеальне тіло.

Ми знову зливаємося в пристрасному цілунку. Обидва вже давно на межі. Почуття розривають грудну клітку. І це не просто пристрасть і хіть. Це щось більше. Немов не лише наші тіла, але й душі зливаються воєдино. З найпершої секунди, як побачив цю дівчину, зрозумів ― вона моя. Ось так просто без жодних перешкод і формальностей. І неважливо, що ми один одного абсолютно не знаємо. Все всередині мене оживає поряд з нею. Такі емоції не відчуваєш з першою-ліпшою, а коли відчуєш, то не відпустиш цю людину ніколи.

Після нашого знайомства не пройшло і дванадцяти годин, а я вже упевнений, що хочу зробити Гелену частиною свого життя. Впевнений, що ми ідеально підходимо один одному. В усіх сенсах. Дві половинки одного цілого, які так довго шукали один одного. Хіба можна хотіти добровільно відмовитися від цього?

Кожним своїм дотиком намагаюся передати Гелені все, що зараз відчуваю. І в її очах бачу дзеркальне відображення того, що твориться у мене усередині. Це безумство, не інакше. Ми потопаємо один в одному, в наших ласках і стогонах. А коли наші тіла зливаються воєдино, відбувається маленький вибух. Відчуваю її усю і ці відчуття дарують блаженство.

Ми розсипаємося на атоми та відроджуємося знову. Ніколи й ні з ким не відчував нічого подібного. Ейфорія. Справжнє блаженство. Близькість з нею немов наркотик, відчуваю невимовний кайф. У моєму житті було багато різних жінок. Але ні з однією з них інтимна близькість не була такою всеосяжною. Саме так. Зараз це не просто секс. Це більше, ніж плотські втіхи. У ці хвилини наші душі об'єднуються в дикому танці пристрасті, любові та безумства. А коли це закінчиться, ми жадатимемо повторення знову і знову. Ще лютіше і ще шаленіше.

— Я ніколи не відчувала нічого подібного, — втомленим, але задоволеним голосом вимовляє Гелена. Голе дівоче тіло перебуває в моїх обіймах після виснажливого сексу. Але мені й цього мало. Здається, ніби мені завжди буде мало цієї дівчини.

— Знаю, маленька. Це було дивовижно, — притискаю її міцніше до свого тіла і цілую в кінчик носа. — Але не думай, що на цьому ми закінчили.

— А ви, виявляється, дуже ненаситні, месьє Ламбере, — сміється дівчина.

— Нічого не можу з собою вдіяти, коли поруч лежить гола сексапільна красуня, — перевертаю нас таким чином, що тепер дівчина лежить піді мною. — Сподіваюся, у тебе ще залишилися сили, — лукаво посміхаюся їй, погладжуючи стегна дівчини. Бачу, як в глибині її очей спалахує вогонь.

Упевнений, заснемо ми ще не скоро. Але по погляду Гелени бачу, що вона абсолютно не проти такого розкладу. Ми знову занурюємося в обійми пристрасті. Засинаємо тільки під ранок. Втомлені, задоволені та такі виснажені.