Глава 12

Аж тут коричневий клубок схопився на всі чотири лапи та дзвінко залаяв.

-          А це ще хто? – брови батька здивовано поповзли вверх.

-          В тебе голос є? – розсміялась Єва.

-          Ти диви, воно ще й гавкати вміє – додала мати.

Мухтар висунув морду в пройм дверей. Білка, сплигнув з дивана, з заливистим гавкотом підбігла до батька, намагаючись його вкусити, бігала та плигала з усіх боків. Мати з Євою перечіплюючись  та з криком кинулись її ловити, бо Мухтар, погрозливо гарчачи, вже на половину ввійшов до кімнати, вражено дивлячись на шоколадне непорозуміння, яке робило спроби, погрожувати його обожнюваному хазяїну.

Батько топтався на місці, ошелешено озираючись  та боячись наступити на невгамовне щеня. Не зважаючи на хаос, який вона причинила, Білка, оминув руки, які її ловили, перебігла кімнату та всілась між передніх лап Мухтаря, радісно кліпаючи на нього, знизу вверх, своїми очима. Всі замерли. Пес, міг одним рухом щелеп перекусити цю шмакодявку. Та Мухтар, мабуть, був спантеличений не менше за всіх інших. Він спочатку, подивився на неї. Потім опустив морду, обнюхав. А ця мала непосидячка, ще й своїм язиком пробувала лисьнути його по носу. Пес попереджувально рикнув, та малечу не чіпав. Заспокоєно повернувся на своє місце біля дверей.

-          Мухтар не чіпати! – нарешті вимовив батько коли все заспокоїлось.

Та пес, мабуть й не думав зв’язуватись та взагалі, звертати увагу на цю дрібноту. А дарма. Білка подріботіла за ним та вирішила поексплуатувати його як грілки. Коли люди втрьох виглянули в коридор, вона вже вмостилась між його передніми лапами та, при можливості, лизькала велику морду собаки. Він рикав тихенько та не проганяв. Єва зітхнула з полегшенням.

-          Де ти її знайшла? – батько скинув кожух. – Ти сама приїхала?

Мати тицьнула його під ребра пальцем та повела очима у бік кухні. Єва зробила вигляд що не побачила цього. Батько розуміючи, що жінки знають щось, що йому розповідатимуть під великим секретом на кухні, промовив – Ти доню відпочивай з дороги. Скоро вже новий рік. А я баню запарю. Може сходимо?

Єва кивнула. Відпочивати не хотілось. Та треба було дати батькам змогу поспілкуватись. Нехай мама сама розповість все батькові.