Надія та Сергій з "Зіграй мою наречену"

Привіт, Надіє та Сергію!) Сьогодні візьму у вас новорічне інтерв'ю, яке, я впевнена, потішить ваших фанів. Та й мені за честь буде брати інтерв'юшечку в бізнесмена та акторки. Як ви зараз поживаєте, коли на вулиці гуляє карантин?

Сергій: Непогано, в нашому всесвіті акценту на карантин немає, то ми працюємо як зазвичай. Брат мій все хоче довести батькам, що я не гідний керувати фірмою, моя вже колишня секретарка теж всіма правдами і неправдами хоче мене підставити... Все через те, що я більше не хочу з нею спати. З жінками дуже складно.

Надія: У мене все теж добре. Зараз я перебралася з Харкова до Києва, щоб нарешті втілити свою мрію. Колись давно, ще в 17, я була подаючою надії акторкою, однак режисер сказав, що якщо я не пересплю з ним, то роль в мене заберуть. Авжеж, я на це не пішла. Моя зіркова кар'єра швидко закінчилася, я була зламана цим. Довчилася на акторському і пішла працювати в театр, щоб не залежати від кастингів і режисерів... Чесно, після того я взагалі боялася кастингів. Але коли Сергій запропонував зіграти його наречену і ми почали жити разом, він день за днем надихав мене, казав, що в мене все вийде... Тому я тут, в Києві. Залишила його і пішла до своїх мрій. Я знаю, що можливо він злиться, що я не виконала обіцянок і не продовжила грати його наречену, а просто втекла... До речі, Сергій — моє шкільне кохання) Тому я і погодилась) І хотіла помирити їх з братом.

Щодо відповіді Сергія, можу сказати одне: жінки - дуже мстиві(я теж х)). Я просто шокована тим, що шкільне кохання переросло у щось більше))) До речі, незважаючи на цей поганий рік, ви можете розповісти про найтепліший момент у цьому році?

Надія: О, напевно, одним з найтепліших моментів стався в наш останній вечір разом... І єдиний більш-менш схожий на побачення. Перед тим, як поїхати від Сергія до Києва, я трохи послабила свою оборону... Сергій запропонував подивитися фільм і сказав мені самій його обрати... Я обрала "Людину-павука", найпершого, ще 2001 чи 2002...

Сергій: І цей твій вибір мене дуже здивував. Можна сказати, фільм нашої юності. Я його взагалі завжди як бойовик сприймав.

Надія: Та що ти розумієш... Це найкраща мелодрама з усіх, Саме тому Марвелу ніколи його не обігнати.

Сергій: Так, в цей момент нам реально було дуже добре разом. Шкода, що після того ти змогла так просто взяти і поїхати, навіть нічого не сказавши мені в очі.

Надія: Але я залишила лист... Я боялася, що якщо побачу тебе знов, то точно передумаю... Та й мій колишній... Він ітак подряпав твою машину. Хто знає, на що ще він здатний. Я не хочу доставляти тобі неприємності.

Сергій: Все одно мені не подобається, що ти постійно все вирішуєш сама.

Чесно, я теж за "Людину-павук"(підтримую Надю як жінка). Тільки дввайте без суперечок, любі))) Я завжди, крім фільму про людину-павука, є шаленою фанаткою зими. А скажіть: чи подобається вам ця пора року й передноворічна лихоманка? Якщо так, то чому?)

Сергій: Чесно, я не надто думаю про такі речі. Пора року — просто пора року. Не більше і не менше.

Надія: А я люблю зиму... Але не за погоду. А саме за "передноворічну лихоманку"... Цього року я б дуже хотіла, щоб вся твоя родина нарешті помирилася, бо бізнес не має ставати між братами. І твої батьки... Вони теж не мають постійно переживати за вас.

Сергій: Але батько сам влаштував це все. Це він сказав, що передасть компанію одному з нас. Він не хоче розділяти фірму навпіл. Але насправді я вже і сам не хочу. В мене є інший план. Правда, не факт, що все вийде, однак саме ти надихнула мене.

Чесно, не дуже розумію чоловіків, які не люблять зиму, але опустимо цей момент) А давайте поговоримо про мрії... це ж так круто мріяти)) Зможете розповісти про бажання, яке збираєтесь здійснити в наступному році?)

Сергій: Ахахаха... В наших харківських зимах останніх років, коли снігу бачиш дня три, а в інші дні мусиш ходити по багнюці і калюжах зиму реально важко любити. Бажання? Навіть не знаю. У мене нема бажань. Я вірю, що людина не мусить просто мріяти і бажати чогось. Людина мусить ставити цілі і досягати їх, якось так.

Надія: А у мене є мрії. Можливо, я ідеалістка, але я просто мрію щоб у всіх моїх близьких було все добре. Щоб вони жили в мирі і злагоді.

Сергій: Ти точно ідеалістка. Не можуть всі жити в мирі і злагоді. Не в цьому світі. Всім постійно щось треба і навіть те, що ви родичі, не зупинить тебе... Людина готова майже на все заради грошей. О, і ще заради влади.

Всі ми, жінки, любимо помріяти))) Підтримую тебе, Надю, а в Сергія так і кинула б капцем х)))
Ви любите фільми та серіали? Я обожнюю А ось для вас у мене є питання: який з новорічних фільмів та серіалів вам до вподоби?

Надія: А що бувають конкретно новорічні серіали?

Сергій: Фільми точно бувають) Я постійно переглядаю всі частини "Один вдома" та "Гаррі Поттера"... Дуже люблю дивитися їх в період новорічно-різдвяних свят.

Так, фільми згадали... Що ж я забула ще? О! Згадала! Можете розповісти про ту подію, яка розділила ваше життя на "до" та "після"?

Сергій: Легко. До того, як я написав Наді і запросив її зіграти мою наречену, моє життя було доволі прогнозованим. Я все тримав під контролем і розумів, куди рухатись... Я думав, що знаю, чого я хочу і як цього досягти. Після того, як ми зустрілися і з'їхалися, її доброта і тепло поступово стали змінювати і мене. Не знаю, може я залишився все так само цинічним, однак тепер я принаймні знаю, що не всі люди такі, як я. Раніше ж я думав, що такими добрими і чистими можуть бути хіба діти.