Розділ V

Минуло п’ять років.

На стоянку обласної лікарні заїхав автомобіль. Відкрилися двері водія. З автомобіля вийшов молодий чоловік і попрямував до пасажирського сидіння. Спираючись на його руку вийшла молода жінка на останніх термінах вагітності.

– Лано, може треба було залишитись вдома, наші батьки хотіли приїхати.

– Максиме, я не хочу зустрічати Новий рік без тебе через те, що ти сьогодні черговий хірург.

– У твоїй медичній карті вказано, що термін народжувати – третє січня. Тобі буде важко, ти втомишся, а рідні будуть нервувати.

– Максиме, не тупи. Я в лікарні й зараз це найбезпечніше місце для мене. Та й ти поряд, – відповіла молода жінка.

Вона намагалась нічим не видати свою тривогу, яка оповила її відколи прокинулася. Сон її схвилював. Їй наснився Максим з маленьким хлопчиком на руках. Дитина уві сні посміхнулася і сказала одне слово: «Матусю». Невже сьогодні може з’явитися на світ її синочок? Тому і не хотіла залишатись без Максима. В такі сни вона почала вірити з того часу, як справдилося повір’я бабусі про знайдену обручку. Хитнула головою, намагаючись струсити хвилювання і посміхнулася до чоловіка.

Молодий чоловік закоханими очима дивився на свою дружину. Він ні в чому не міг їй відмовити. Її погляд, її посмішка змушували забути про все. Дякував долі за неї, страшенно хвилювався за дружину і ще не народженого сина.

Він з трепетом торкнувся її стану, щоб притримати. Сьогодні, як і завжди, він погодився, щоб було так, як хоче його Лана. Хоча не уявляв, як він має працювати, коли вона поряд.

В ординаторській прикрасили ялинку. На столі чай, бутерброди, мандарини, цукерки. Увімкнули телевізор. Всі, хто був в ординаторській подумки подякували Богу, за спокійне чергування. Привітання президента.

Всі взяли до рук чашки з чаєм і радісно вітали один одного з Новим роком. Лана з Максимом обнялися. Вона відпила кілька ковтків чаю і раптом різкий біль змусив зігнутися, вона скрикнула. Всі кинулись до неї.

– Максиме, мабуть, мені треба поверхом вище, – простогнала, маючи на увазі, що на третьому поверсі пологове відділення.

Хтось вже телефонував до пологового, щоб попередити, хтось намагався допомогти та давав якісь поради, а молода жінка дивлячись в очі чоловікові, чи то запитала, чи то запевнила, що все буде добре.

Ті кілька годин, протягом яких Лана була в пологах, Максим не відходив від неї, допомагав як вмів і знав. В пологовому залі, коли взяв на руки свого первістка, майже задихнувся від незвіданих почуттів. А потім, вже в палаті обняв дружину і вона помітила як на його очах блиснули сльози…

Потім вони телефонували батькам, бабусям з дідусями.

Новорічна ніч принесла диво.

Новий рік. Новий день. Нове життя…