Розділ 9

Книжковий форум того дня повністю ожив. Одне коротке повідомлення від його користувачки й тисячі людей зібралися там. Багато хто пропонував свої варіанти розв'язання проблеми, більшість же просто читали повідомлення інших. Проте й тих людей було цілком достатньо, адже серед них була одна скажена фанатка, яка точно знала, як допомогти.

Чому я так на неї кажу? Все дуже й дуже просто. Міла Гордієнко, як вона себе називає, обожнює творчість Аніти та з кожною книгою, які за об’ємом ставали все більшими й більшими, їй тяжко було чекати продовження. Тому вона зробила одну дурість, як здавалося оточенню дівчини, але як про це скаже наша авторка, коли дізнається – геніальну річ.

Якось Міла не могла дочекатися нового розділу книги «Інші сторони життя» і випадково дізналася, що Аніта, щоб не допускати помилок, пропускає всі тексти через онлайн-редактор та часто пише саме в месенджерах якісь цікаві короткі уривки, щоб не загубити їх. Тоді Міла, не довго думаючи, створила програму й підкинула її нашій авторці. Операція виявилася успішною – та програмка була встановлена на ноутбук Аніти й почала надсилати їй всі переписки. Виключенням не було й листування з Дмитром.

Тож, прочитавши на форумі про біду улюбленої авторки, Міла надіслала тій всі файли, що в неї були на один із захищених месенджерів.

Аніта так і заснула, сидячи перед екраном ноутбука, на якому була відкрита переписка з однією з читачок. Стрес і недосипання таки вимотали її та навіть жорстка поверхня столу тепер здавалася м’якенькою периною.

Раптом на телефон Аніти прийшло повідомлення, за ним ще і ще. Він лежав на самому краю, тож і не дивно, що від вібрації скотився на підлогу й збудив нашу любу авторку.

Вона поволі протерла очі, потягнулася й краєм ока вловила телефон, по екрану якого пролягала довга тріщина.

– Бляха,– Аніта одразу схопила телефон і спробувала визначити чи це тільки захисне скло, чи корпус телефону також.

Раптом її погляд наткнувся на рівненький ряд з нових повідомлень, що висвітилися після того, як випадково розблокувала екран. Частина з них була від невідомих користувачів, а декілька надійшли від модерації платформи.

– Не може бути..,– прошепотіла Аніта сама до себе й одразу почала все перечитувати.

За кілька хвилин вона вже скакала по квартирі від радості та продумувала слова для відеоподяки її найріднішим читачам. Виявляється, за ніч вони встигли згуртуватися, підняти на ноги всю платформу, розповісти модерації про шахрайство й надати докази цьому.

– Люблю кожного з вас, – наприкінці промовила Аніта, посміхнулася й опублікувала відео.