Розділ 6

Аніта натиснула прикріпити файл та вибрала книгу. Повідомлення відправилося, після чого щось блимнуло на її ноутбуці. Не довго думаючи, дівчина натиснула «так» і нав’язливе віконце зникло. Дівчина навіть не здогадувалася, що це було. Проте через певний час Аніта таки зрозуміє, що варто було прочитати, перед тим як натискати свою відповідь.

А зараз… дівчина нетерпляче чекала відповіді від Дмитра. Здавалося, що від його слів залежало все майбутнє Аніти. Вона навіть думала про те, щоб припинити писати, якщо йому не сподобається її творіння, настільки все було масштабно.

Минула година, дві, а відповіді все не було.

«Слухай, а про обкладинку ти ще не думала? Можливо, в тебе є щось на думці, щоб я сформував повне враження на основі книги?»

«Так. Є одна. Зараз надішлю.»

За кілька хвилин і обкладинка була у Дмитра, а нетерплячка ще більше гризла Аніту. Все дійшло до того, що вона не могла всидіти на місці й почала міряти кроками кімнати. Відповіді ж все не було.

Щоб хоч трішки взяти себе в руки, вирішила зайти на платформу та поспілкуватися з читачами у черговому блозі. Досить давно їх не писала й страшенно сумувала за всіма.

Коли ж уже була на сайті, то побачила, що знову має дуже багато сповіщень й почала їх переглядати. Одне з них було про те, що вона має нові коментарі у профілі. Аніті давно не приходили повідомлення в такий спосіб, тож дівчина зазирнула туди.

«Доброго дня. Прочитала всі ваші книги. Кожен найменший аспект переданий так чудово, що я неначе опинилася на сторінках ваших творів. Ви справжня майстриня. З радістю б потоваришувала б з вами.»

На душі одразу ж потеплішало від такого коментаря. Зазирнула на сторінку авторки й почала читати її єдину книгу. Стиль написання був дуже знайомим, проте не звернула уваги, а просто відповіла на повідомлення, що також буду рада нашій дружбі.

Після цього геть забула про нову знайому, пишучи блог, а після його публікації – просто спілкуючись. Було так весело й приємно знову повернутися до цієї атмосфери, що не стрималася й порадувала читачів новинкою, розповівши деталі сюжету та все-таки вирішивши почати публікацію книги «Голос мого серця» уже завтра.

Одразу посипалися радісні коментарі й на цій радісній ноті Аніта поринула у чарівний світ сновидінь. Проте вона геть не знала, що у її житті все аж ніяк не так чудово, як там.