Глава 64. Колекціонер

У п'ятницю ввечері, наприкінці першого тижня навчання одногрупники збиралися піти в кафе при академії та познайомитися ближче. Ми їх порадували, що гуляти вони будуть у суто чоловічій компанії. Мене після занять зустрів Мірл із братами. Виглядали вони похідно.

— Ви щойно повернулися?

— Так. Не можемо ж ми вдома сидіти, тим паче нудно, і я, якщо вдома, весь час хочу тебе побачити і весь час пригнічую бажання зателефонувати.

— А на полюванні за мерзотниками в нього така задоволена пика, і не колеться, про що думає, — видав Майкл. — Але відчуваю, думав він про тебе і що планує робити у вашій кімнаті.

Ми з Мірлом почервоніли, а його брати вдарили по руках.

— Зайдемо за тістечками? Їх щойно виклали, встигнемо поки не розібрали.

Мати хлопців нам зраділа. Ми викупили всі тістечка і заодно привіталися з Танею, дружиною Тіма і кондитером цього кафе.

Дітвора була вдома і зраділа батькам і тістечкам, ми свої відразу забрали до себе в кімнату. Дісталися до них через кілька годин, коли змогли відлипнути одне від одного.

— Як перший тиждень в академії?

— Спокійно.

— Від тебе ще так солодко пахне. Хлопці не сильно чіплялися?

— Спробували, куратор розтягував нас на спарингах. Потім став ставити то з Ізою, то з Олександрою. Типу, так безпечніше для хлопців.

В академії було цікаво, домашні завдання я намагалася зробити протягом тижня, щоб на вихідні нічого не залишалося. Щоправда, чим далі, тим складніше це стало робити.

— Мірл, ти б давав їй час домашку робити, — сказав йому батько — А то вона ні поспати нормально не може, ні домашку зробити.

Хлопець зніяковів, я якраз заснула в нас у кімнаті. Просто прийшла після академії й одразу заснула. Варто було чоловікові сісти поруч, різко прокинулася.

— Кохана, чим тобі по домашці допомогти? — запитав він ласкаво.

Відскребла себе від ліжка. Чоловік допоміг не впасти, поки вставала.

— Вибач мені, — сказав він винувато, — думаю тільки про себе.

— Ти не винен, я теж хочу побути з тобою. Просто стали так багато задавати, що на сон часу залишається дуже мало. Ось дивись, це на понеділок.

— Я тобі зроблю вибірку, а ти потім зможеш обробити. Так підійде?

— Угу. Тільки там із трьох предметів.

Лягла і майже моментально заснула. Мірл, щоб не будити мене, пішов з моїм і своїм планшетом вниз.

— Оу, ти за неї домашку взявся зробити? — здивувався батько.

— Не повністю, тільки вибірку за книжками зроблю, а вона потім приведе до нормального вигляду доповіді.

— Це вже більша половина завдання.

— Я й забув як в академії вантажать. Міренка здається навіть схудла за неповний місяць.

— Навантаження великі, — з розуміння сказав батько, — Це вона ще підготовлена добре. Кожного набору є низка хлопців, що приходять слабкі фізично і з великими прогалинами в знаннях. Частина з них не виживають, а ті хто зможуть не надірватися, сильно виростають. Але ти їй не давай спати весь час, їй уночі ще краще поспати.

— Думаю дві години їй можна поспати, я поки зроблю частину домашки.

Прокинулася я сама з болем у голові. Умилася холодною водою, стало трохи легше, але голова була важка. Обережно спустилася на перший поверх. Мірл помітивши мене допоміг дійти до столу.

— Голова болить?

— Угу, але я сьогодні тільки снідала.

Мене нагодували в міру, не дали об'їстися, а потім, попиваючи солодкий чай, читала, що зробив чоловік і вже переробляла в остаточний вигляд доповіді. Мірл уже робив добірку на своєму планшеті.

— Ти мені дуже допомагаєш, — сказала йому з усмішкою.

Мене ніжно поцілували в губи.

— Ну як можна по іншому. Заодно освіжу в голові знання. Як твої конспекти?

— Добре. Одногрупники списують, просять собі періодично копію лекцій.

— Даєш їм?

— В обмін на солодощі. Я на лекціях ще аудіо записую, потім прослуховую і дописую лекції. Часом переслухати буває дуже корисно. Деякі так тараторять, що потрібно кілька разів прослухати, щоб зрозуміти, що малося на увазі. А деякі переслуховую вже перед сном, під історію, так добре засинається.

Тейлін покотився зі сміху.

— Якщо можна, я нагу скажу, — сказав він мені. — Він знає, що ти його записуєш?

— Ні, — зніяковіла — не знаю, чи можна.

— Я сам запитаю. Думаю, йому лестить, що ти на ніч переслуховуєш.

— Хороші ліки від безсоння, на подругах перевірила.

На тижні наг потім на мене дивився дуже красномовно, а після уроку попросив затриматися.

— Не бентежся так, — сказав він зі скупою посмішкою, — покажи конспекти.

Показала набране.

— Хм, і адже все встигаєш писати...