Глава 58. Видіння для Мірла

Вночі було видіння, дуже неприємне і воно крутилося по колу, я вже благала про себе, щоб брати ведмеді його теж побачили, а не тільки я спостерігала сумні наслідки їхньої чергової вилазки.

— Твою ж, — прокинувся Майкл.

— Ти теж бачив як вас отруїли і ви загинули? — запитала поруч Тая.

— Так. О, Мірл підвиває. Потрібно його розбудити. З ним щось інше сталося, він не відразу відкинувся.

Мірл сидів на ліжку, уткнувшись у подушку, і ридав у голос. Я вже ходила поруч у вигляді проекції, але додзватися його не могла. До кімнати зайшов Майкл із Таєю.

— Привіт, — здивувалася вона.

— Привіт, трісни його. Він мене не чує. Краще, звісно, портал відкрий.

— Ага, — хмикнув Майкл. — Мірл, це був тільки сон, тьху видіння. Але цього не сталося ще. Он Мірка твоя поруч стоїть.

А той немов не чує його слів, каже:

— Я став залежним від тієї погані і вдарив її, а що для моєї дівчинки мій удар, я вбив її.

— Міро, розкажи нормально, — почули ми Тейліна.

— Оу, вас теж приклало?

— Ну, так, але я не зміг картинку зібрати.

— Можете його розштовхати, він має зрозуміти, що це ще не сталося, а тільки потім можна ведіння обмірковувати.

Тейлін дав синові ляпаса. Той похитнувся і втупився на батька, а потім помітив брата і мене.

— Прийшов до тями? — запитала я.

Будь матеріальною, мене б на радощах задушили.

— Тому портал і не відкрив, — буркнув Майкл.

— Мірл, а ти скільки мого ведіння бачив?

Коханий гикнув і не міг говорити, йому було соромно.

— Може ще ляпаса? — запитала в нього — За що тобі соромитися? За те, чого не було?

— Цього не було, — промовив він тихо.

— Я про це ж. Гаразд, розповім, що я бачила. Усе ж для тебе це вважай перше ведіння, від того так і накрило. Я бачила ваш наступний похід за поганими хлопцями. У ньому ви зайшли в бар за кимось поганим, щось випили.

— Ми не п'яніємо, — буркнув Майкл.

— А тут це щось на вас подіяло, не так як алкоголь, але прояви були схожі. У вас з'явилася залежність від цього і Майкл з Мітчелом швидко згоріли від його дії. Ти, дорогий, протримався трохи довше, зміг повернутися додому, ну, ту розмову нашу ти й так пам'ятаєш.

— Міро, не шифруйся, говори.

— Ну, я намагалася відібрати в нього дещо, а він казав, що це сильніше за нього і рушив мене по голові.

Тейлін стоїть у шоці, дивиться на нас із Мірлом.

— Так-с, мені потрібна міцна кава.

— Ви забуваєтеся, — зітхнула я, — цього не було, це те, чого потрібно не допустити.

— Чим вони отруїлися? — запитала нарешті Тая — Можеш дати розгорнуту формулу?

— Звичайно! Хоч у когось мозок увімкнувся.

Через ілюзію показала формулу.

— Хм, отрута, — констатувала дівчина, кутаючись у халат.

Майкл обійняв дружину і притиснув до себе.

— Протиотрута? — запитав він у неї.

— Слабо допоможе, він вражає центральну нервову систему за лічені хвилини після потрапляння в кров. Боюся уявити в якому дозуванні вам це підлили. В ідеалі, якщо таке випили, відразу промити шлунок і потім прийняти протиотруту, тоді можна вижити.

— Найкраще його не випити, — сказала я.

На мене всі уважно подивилися.

— Так, родичі, не тільки мені кошмар наснився? Міра, твоїх рук справа? — Мітчела хитало.

— Ну повинні ж ви знати, що вас хочуть убити, і як саме.

— Ти покажи хто, голову йому відкручу. Я у всіх подробицях відчув дію і як довго здихав. Благо Наталя розбудила, але здається пару ребер при цьому зламала.

— Я злякалася, — сказала йому дружина, — Тай, подивися, а то я його рушила з усієї дурі.

Тая уважно подивилася на Мітчела і сказала:

— Гематома на ребрах, а мігрень краще купірувати. Іди сюди.

— Вибачте, — пискнула я.

— Краще так, ніж вони в реальності це переживуть, — сказала філософськи Тая. — Як їм не дати цю гидоту випити.

— Мірл, а пам'ятаєш ти мені дещо подарував, — показала йому вухо з сережками для визначення отрут.

— Оу, — від Мірла.

— Це спрацює? — від Майкла.

— Ну я більше жодного разу не отруїлася. Хоча знаходила отруту в несподіваних місцях. Зазвичай у продуктах. Таткові іноді ще мстять, і намагаються напаскудити через сім'ю і нас дружненько прибити. Мамі в швидкості після мене теж такі сережки купив і собі. Молодших поки пошкодував і купив у вигляді браслетів.

— Але якщо ми такі собі зробимо, буде підозріло, — буркнув Мітчел.

— Є чоловічий варіант, я давно вже про нього думав, — зізнався Мірл, — там невелика сережка-цвяшок, її можна встановити так, що буде не видно, і в нас волосся верх вух прикриває, що теж добре.