Лисенята переглянулися і кивнули, мовляв треба.
— Так-с, почну я, мене Міра звуть. Це Ізабелла, Стів і Семен, — коли називала друзів, показувала на них рукою.
— Я Артем, — сказав один зі старшої трійки хлопців, — моїх близнюків звуть Влад і Гліб. Молодших Тихон, Нік, Яків.
У двері забарабанили і, судячи зі звуку, Мишко прийшов.
— Ще дітвора прийшла, — сказала з усмішкою.
Мама відчинила двері.
— Привіт, — сказала вона Наталі та Михайлу.
— Привіт, дуже до вас просився. Я через кілька годин зайду за ним, добре?
— Так, звісно.
Мишко вже втік до Асі. А ми стали вивчати свої завдання з практичної магії. Батьки про щось тихо спілкувалися, а молодші трійнята листувалися зі своїм куратором. У них теж виявилися завдання на завтра і вони зайнялися ними.
— Ася! Михайло! — вигукнув батько — Це вже перебір, цілуватися!
Мої друзі та гості поперхнулися сміхом.
— Ну чмокнулися і досить!
Дрібні дивляться з нерозумінням.
— Лео, як думаєш, з якого віку можна цілуватися?
Лис дуже здивовано подивився на Діна, а потім задумливо на малюків.
— Ну, якщо просто невинні поцілунки без переходу до чогось іншого, то вже.
— Я б хотів, щоб пізніше, — проворчав батько.
На що Ася видала:
— Ну я ж не Міра! Це її хлопець не хоче цілувати!
А мені стало дуже боляче від цієї фрази. Друзі різко напружилися, дивлячись на мене. Я заплющила очі і порахувала до п'яти, потім ще від нуля до двадцяти. Розплющивши очі сказала Стасу:
— Можеш показати всі завдання, які нам видали, — він відкрив лист і передав планшет — Хм, класифікація нечисті в мене є, як і класифікація щитів. Нам потрібно нечисть розподілити по групах. Для яких підходить один вид щита.
— Коли ти встигла? — здивувалася Іза.
— Ем, а у вас інші завдання були з практичної магії?
Мені дружно кивнули.
— Адже тобі хтось допоміг зробити домашку?
— Угу, Мірл допомагав і то, ми тоді розійшлися після опівночі, а я ще наступного дня дописувала. Він мені блоками все виділив.
— Ти коли читала, не знаходила там про захист?
— Ні, — сказала, добре задумавшись, подивилася на батька — Тату, а ти нам допоможеш?
Батько зніяковів і сказав винувато.
— Я нечисть востаннє бачив в академії, самі розумієте, це було дуже давно.
Ми перевели погляд на батька лисенят. Він похитавши головою сказав:
— Там, де ми жили, не було нечисті і я її теж дуже давно бачив. Пам'ятаю тільки, що від частини нечисті підійде тільки магічна зброя, а від частини магія. Але от кого і чим бити не пам'ятаю. Вам потрібен той, хто не більше століття як закінчив академію.
Я подивилася на Ізу. Вона напружилася.
— Розслабся, я просто згадала про Лію.
— О, точно! Вона ж жила у фортеці біля лісу, що кишить нечистю! Часто пропадала в лісі й жодного разу не постраждала. Зараз зателефоную.
Лія відповіла нам одразу. Побачивши компанію, що зібралася, насторожилася.
— Що сталося?
— Завдання шкільне. Але таке, що ти вчила в академії.
— Оу, розповідайте.
— У нас є список із класифікацією нечисті і є список із класифікацією щитів. Потрібно звіряток розподілити по щитах. Який підходить від кого захищатися.
— У вас тільки живі? Чи нежить теж?
— Нечисть, — сказав сипло Стас, — відчуваю, це нам на наступний раз залишили.
— У когось є список? Відкрийте і покажіть.
Лія швидко переглянула мої списки і стала під кожен щит перераховувати яка живність підходить. Іза записувала в чистому документі. А я намагалася непомітно витирати самотні сльозинки. Після висловлювання Асі, Мишко більше не ліз із поцілунками до моєї сестри і був надто задумливим. І коли Ася намагалася його чмокнути ухилявся. А потім підійшов до мого батька і сказав:
— Я додому хочу.
Ася на нього дивиться м'яко кажучи здивовано.
— Щось сталося?
— До тата хочу, — буркнуло ведмежа.
Батько погодився його відвести. Дитина не прощаючись пішла. Ася з подивом подивилася на маму. Та їй нічого не сказала. Ми завдяки допомозі Лії впоралися швидко і зробили свою роботу. Відправляв Стас. Йому одразу прийшла відповідь, щоб уся наша компанія цю роботу знала на зубок. Лисенята стогнали.
— Не вам одним це вчити, — зітхнув Семен, — це Мірі трошки довчити і вільна, а ми навіть класифікацію в очі не бачили. Стасе, розішли всім копію і підемо по домівках зубрити.
Проводила друзів разом із лисицами й одразу пішла до себе.
#159 в Фентезі
#27 в Міське фентезі
#608 в Любовні романи
#165 в Любовне фентезі
потраплянка в інший світ, магія та пригоди, істина пара та кохання
Відредаговано: 05.10.2025