Глава 46. Практична магія

Мірл посидів зі мною поки я робила уроки і підказував щодо доповідей. Допоміг накидати мені план за обома завданнями. Скласти список для класифікації і скільки інформації на кожен пункт потрібно.

— Привіт, — заглянув батько — Як ви тут?

— Привіт, тату! Мірл мені дуже допомагає, рятує прямо!

— Хочу подивитися, що в тебе за новий препод, ми це на першому курсі вчили, — проворчав ведмідь.

У нього забурчало в животі, у мене забурчало у відповідь. Потім ми подивилися на час, я ледь не застогнала.

— Я точно залишуся без бігу!

— Природно, — буркнув друг, — тобі поки що не варто бігати. А то за тобою бігатиме натовп хлопців. Так, спати пора. Мірен, я додому вже.

— Угу. Пішли проведу і заодно знайду, що згризти.

Батько пішов із нами. Потім обійняв мене і понюхав маківку.

— Як ти?

— Спати хочу і страшенно голодна. А він занадто правильний.

Батько розсміявся тихо.

— Він розуміє наслідки.

— А якби він був мого віку, як би ти реагував?

— Не знаю, рідна.

— Спати йдеш? — запитала мама, вона спустилася тихо з другого поверху — Дін, Кирило заснув у нас у ліжку, тата дуже чекав.

Я швидко дістала собі шматочок м'яса і запхала в рот, а потім тільки втекла до себе спати.

Викладач з магії, переглянувши мою роботу, покликав мене після заняття.

— Хто тобі допомагав? Не сперечаюся, ти виконала її чудово, але ти єдина, хто не підходив і не питав, як її зробити. Хто тобі допоміг? Однокласники розповіли?

— Ні, — зніяковіла — друг. Він уже академію закінчив і я йому розповіла про ваше завдання і попросила поради.

— Хм, це той друг, що тебе періодично після школи забирає? Батько в курсі?

— Природно! — прошипіла.

— Не гнівайся, я мав запитати.

Після такої самостійної теорії щодо щитів ми почали їх вивчати досить докладно. Не так у загальних рисах, як раніше. Усі одразу відчули, що цей препод раніше в академії викладав. У всіх мозок кипів і була крепатура магічних каналів.

Батько, дізнавшись, що ми вчимо і як докладно, прийшов поспілкуватися з викладачем. Після цього навантаження нам знизили.

— Забув, що ви ще діти і з магією працюєте не так щільно і багато, як дорослі.

Але викладав він дуже цікаво і його слухали відкривши роти. Екскурсії в нашого нового викладача не вийшли. І коли він сказав, куди він нас хотів зводити, ми навіть пораділи, що ми власне туди не поїдемо. А Мірл довго реготав, коли дізнався, що препод нас збирався звозити на екскурсію до лісу, в який ми з хлопцями блукаючим порталом вивалилися.

— Здрастуйте, — сказав у мене за спиною викладач з практичної магії, — Хотів ближче побачити твого друга. Знайоме обличчя, однак.

— І вам здрастуйте, магістр Шойц. Я у вас, звісно, не вчився, але ви мене бачили малим із батьком і братами в академії.

— Ялін! Точно, згадав. Кумедні ви ведмежата були, студенти від вас так шарахалися. І з приводу чого сміх?

— Радію, що Міра не потрапить знову в цей ліс до нечисті. Їй влітку вистачило екскурсії. Вона з друзями ледве лапи забрали від місцевих мешканців.

Дивлячись на те, як мої друзі гуляють парочками, замислююся про нас із Мірлом. Хочеться чогось більшого... Мама, бачачи, як я зітхаю мрійливо, обіймає мене і каже, щоб я насолоджувалася тим часом, що в нас є зараз. Деякі хлопці в школі не хочуть приймати, що Мірл моя пара. Вони думають, що я це вигадала. І вже починають добряче дратувати своєю нав'язливою увагою. При спробі затиснути мене для поцілунків та інтиму вони від мене добре огребають. Але відчуваю на цьому не заспокояться.

— Ми з Беном після школи гуляємо, — сказала Іза, коли ми йшли з одного предмета на інший.

— Ясно... а я думаю, як позбутися деяких, не вбивши нікого.

— Попроси Мірла тебе зустріти.

— У нього робота, він далеко.

— Тревіс, — покликала мене кураторка, — підійди, будь ласка. Є можливість додаткових занять за твоїм основним даром.

— За магічним баченням? — здивувалася я.

— Так. Ходитимеш на додаткові заняття?

— Так! Звичайно! Коли?

— Щодня замість фізкультури індивідуально і двічі на тиждень групові заняття.

Коли побачила викладача з практичної магії Шойца, здивувалася. Він мені посміхнувся.

— Не очікувала?

— Так.

— Помітив, що ти розглядаєш плетіння, які я вам створюю. Вас у школі не багато таких. Частину знань зможу дати вам на загальних заняттях. Почнемо з невеликого тестування.

Викладач дуже здивувався, зрозумівши, наскільки детально я бачу. Я сама була приємно здивована. Настільки детальної перевірки мені не проводили і, здається, я стала більше бачити або уважніше стала.