Глава 43. Шкільний бал.

Мірл із тренером стояли на вулиці й чекали на учнів. І на пустощі хлопців відреагували по своєму. Тренер показав кулак і насварив хлопців, а Мірл відважив легкий запотиличник одному з хлопців.

— За що?

— А що, краще, щоб Міра кулаком в око? — запитав Мірл. — Так із дівчатками не заграють, так нариваються з ними на бійку.

У зал я вийшла в довгих лосинах, на тренування мама купила чорні лосини і яскраво рожеву футболку. Все облягаюче і з матеріалу, що тягнеться. Так само мама купила мені новий спортивний топ і сказала, що пора вже новий бюстик купувати. Але за ним ми вирішили прийти вже удвох.

Хлопці побачивши мене зависли. Я хмикнула, було приємно. Мірл був сьогодні зі старшими хлопцями. Але перед початком до нас заглянув і затримав погляд на мені. Потім усміхнувся і показав великий палець.

— Співчуваю пацани, сьогодні вас зроблять. А може ви навчитеся дивитися в очі, а не нижче.

Тренери стояли реготали, а хлопці з нерозумінням кліпали очима. Дівчатка, що ходили зі мною на тренування переглянулися і наче мовчки домовилися вдягнутися наступного разу так само. А хлопці й справді були розгубленими і відволікалися. За що й огребали і від мене, і від інших дівчаток.

Ще через кілька днів прийшли з Ізою в гості до близнюків. Потрібно було порепетирувати танці на бал. Так, у подруги буде інший партнер, але репетирувати вона вирішила зі Стасом, посоромившись зателефонувати своєму хлопцеві Бену.

Вдома був Ілля, брат близнюків. Хлопці на нашу пропозицію порепетирувати танці трохи здивувалися, але погодилися. Щоправда Семен одразу поклав руку не на талію, а набагато нижче.

— Сьомка, талія вища, — хмикнув його брат.

Коли почали танцювати, Ілля застогнав розчаровано і сказав:

— Браття, ви що, танці в школі прогулювали?!

— Ні, але у нас вони лише місяць як йдуть.

— Ясно. Так, давайте я з Міркою покажу як потрібно. А ви запам'ятовуйте, де талія і куди крокувати. Розслабся і довірся мені, я поведу. І так, тобі дуже добре в цій сукні.

— Дякую.

Хлопець вів дуже впевнено, тож мені навіть сподобалося танцювати. А коли закінчили, ми знову встали по парах, але встигли тільки півтанцю пройти, коли в дверний дзвінок подзвонили. Прийшла Олександра і привела Бена.

— Я як відчувала! — сказала вона — Іза, це тобі пара.

Не встигли ми почати танцювати, прийшла мама хлопців із молодшими близнюками та Мірлом.

— Дякую, що допоміг їх донести!

— Та ні за що. Оу, що тут намічається?

— Репетиція танців, — сказав Ілля — Допомагаю їм вчити.

Мама, дивлячись на три пари, запитала у старшого сина:

— Ілля, а в тебе є дівчина на танці?

— Ем, ще не знаю. Я їй написав, але вона не відповіла.

— Серйозно? — здивувалася жінка — Подзвони! А то заберуть!

Ілля пішов в іншу кімнату і зателефонував. Дівчина була тільки за, піти з ним на танці. А коли він обмовився, що в нього вдома відбувається, засмучено сказала:

— Я від тебе далеко живу.

Хлопець саме вийшов у велику кімнату. Мірл подивився на хлопця і запитав:

— Допомогти?

— Хіба що ти зможеш відкрити портал.

— Зможу. Потрібно тільки знати куди.

— Ти справді допоможеш?

— Сказав же допоможу, то де дівчина живе? Потрібно візуально показати, куди я маю прокласти портал. Краще перед будинком.

Ілля показав на телефоні вид, який йому показує дівчина.

— Добре. Через скільки дама буде готова?

— Дайте п'ять хвилин! Я швидко!

Коли всі пари були в зборі ми нарешті почали танцювати. Мірл нагадував близнюкам і Бену з Іллею, де талія і щоб руки на ній і тримали.

— Я туди нижче причеплю кусюче заклинання, якщо знову руки покладете куди не треба, — сказав Мірл, няньчачи при цьому ще молодших близнюків.

Погроза на хлопців подіяла.

— Оу, — почули ми батька хлопців — Привіт Мірл. У вас репетиція?

— Так, — усміхнувся друг, — Бен, талія в Ізабелли вища. Ілля, тебе це теж стосується. Останній раз попередив. Наступного разу отримаєте відчутний укус.

Попався першим Бен, потім Семен та Ілля. Стас руку немов приклеїв, ні нижче, ні вище не піднімав. Ще через годину Мірл сказав:

— Так-с дітвора, на сьогодні вистачить. Дівчаткам ще додому добиратися. Меган, я тобі відкрию портал у дворі.

— Ой, спасибі велике!

Вона швидко поцілувала Іллю в губи і, поки хлопець сторопівши стояв і дивився їй услід, підхопивши сумку, вийшла на вулицю.

— Ілля, даю п'ять хвилин, — сказав друг.

Хлопця як вітром здуло. Рей усміхаючись дивився на дітей.

— Проведеш? — запитала Олександра у Стаса.