Глава 42. Розкриття перших двох стихій

У зал влетів Сашко, у котячому вигляді.

— Так-с, дрібних відпустили, — хмикнув тренер. — Цей чий?

— Сашко! — покликала Іза — вулиця в іншій стороні!

А хлопець, побачивши мене, кинувся в мій бік. Щоправда підійшов, одразу понюхав своїх друзів і поліз до мене. Я гаркнула йому і перетворилася.

— Не буду я з тобою битися. Досить з мене на сьогодні. Я втомилася і їсти хочу.

— У нього ще тонна нерозтраченої енергії, — сказала Іза, — хоча я ледве ноги пересуваю.

— У тебе ж перше тренування, — сказала Олександра з розумінням, — ще довго будеш втомлюватися, потім втягнешся і буде нормально. Дядьку Рей, а мої прийдуть?

— Ем, не знаю, люба. Я втік від того смороду, що вдома. Але твої-то на роботі, це я у відпустці.

— Міро, — покликала мама і до мене в руки влетів молодший брат, — ми всі на вулиці вас чекаємо. Сашко, бігом на вулицю! Олександра, ми на тебе теж чекаємо, тут твоя сестра і брат.

Ми втекли в роздягальні. Мірл забрав мого братика і вийшов із ним на вулицю. Ми потім великою компанією пішли в парк гуляти. З нами була ще Наталка зі своїми дітьми і племінниками та Натіна з молодшими близнюками й одним зі старших дітей. Потім ще побачила Лію зі своїми дітьми. Мами погодували всю ораву різновікових дітей бутербродами і фруктами. Зараз познайомилася вже повністю з усією компанією дітей, що переїхали і перевелися до нас у школу. Тоді на прогулянці була тільки частина. Іза мені всіх представила. Помітила як хлопчики дивляться на мене з цікавістю. Це трохи напружувало і я мимоволі перейшла ближче до мами. Вона обняла мене однією рукою.

— Ти подобаєшся хлопчикам, — сказала вона тихо, так, щоб тільки я чула. — Це нормально.

Подивилася на Мірла з моїм братом. Він підкидав його вгору. Ще двоє карапузів чекали своєї черги. Мама мені посміхнулася й обійняла міцніше. Погладила її живіт, що вже трохи виділяється.

Ми ще побігали, покаталися і просто гарно проводили час після школи та тренувань. Було несподівано побачити поруч Дмитра, ящера. А потім зрозуміла, що він щось начаклував, щоб нас не бачили мої друзі та рідні.

— Ти вже дозріла, час тебе забирати.

Мене це так розлютило, просто до потемніння в очах. Він спробував мене схопити. Але я напала на нього з кулаками і кігтями. Ящір уже був не радий, що сам прийшов до мене. Спробував напоумити мене, але так, щоб не покалічити.

Мірл відчув як його накрило хвилею неконтрольованого гніву й одразу зрозумів, що це відчуття його пари. Поставив на землю дитину Лії і сказав дітям:

— Бігом до мам.

Діти здивовано на нього подивилися, але його тон говорив, що він не жартує і грати більше не буде. Вони повільно пішли до батьків. Друг подивився на Нюру, вона була стурбована і намагалася встати з лавки. Хлопець оглянув парк і знайшов невелике спотворення повітря, ознаку заклинання, що приховує. Побіг до нього.

— Рей, біжи за ним, — сказала Лія ловлячи трьох дітей і вже магією утримуючи карапузів. Бо ті вирішили, що треба побігти за Мірлом. — Рей, там ящір, а у Міри зараз буде викид магії.

Хлопець кивнув і побіг за ведмедем. Вони обидва дісталися щита під час викиду. Нас із ящером відкинуло одне від одного. Я відчула як усе тіло дуже болить і горить вогнем. Ящір підскочив на ноги мотнув головою і побачивши, що щита немає і на нього зараз накинуться кіт і ведмідь, відкрив портал і просто втік. Обидва хлопці спіймали тільки повітря.

— Спритна ящірка, ще не бачив, щоб хтось настільки швидко портали відкривав, — сказав Рей.

Мірл присів поруч зі мною і не знав як допомогти мені. Я тихо підвивала від болю.

— Усе добре, — сказав тихо Рей і прибрав біль, — у тебе стихійна магія прокинулася. Зазвичай вона плавно прокидається, а в тебе раптово відкрилася і твоїм каналам добре дісталося. Потрібно звозити тебе в лікарню, щоб перевірили канали і прибрали розриви та інші травми перевірили.

Лія змогла нарешті до нас підійти. Діти вже тулилися кожен до своєї мами. Дівчина мене просканувала цілительською магією і сказала:

— Синці, без переломів. Канали частково порвані, від цього в очах і темніє. Мірл на руки бери і зараз швидко дітей по домівках відправимо, а Нюра має потрапити з нею в лікарню.

Мірл пересадив мене на лавку і допоміг усім дітям дістатися по домівках. Мої сестри і молодший брат пішли з Наталею до Ялінів додому. Мірл пішов разом із Нюрою і ніс мене на руках. У лікарні мене швидко прийняли, оглянули і стали займатися каналами.

— Що спровокувало викид? — запитав лікар.

— На неї напали, — коротко сказала мама.

— Ясно, досить стресова ситуація. Ем, він живий?

— Живий, тікав дуже спритно і, на жаль, цілий, — сказав Мірл.

— У дівчинки вогонь вирвався і повітря. Поки вона не навчиться їх контролювати, це може бути потік теплого вітру і швидше за все сильний потік. Я скоро закінчу роботу з твоїми потоками. Але Міра, проінструктую одразу, ніякого чаклунства. Вчися себе стримувати. Найближчі кілька днів тобі потрібно відпочити від чаклунства, і від тренувань, і загалом від сильних фізичних навантажень. Ходиш не швидко і все. До школи ходити можна і потрібно.