Глава 5. Нові почуття

Минуло півроку. Катя розлучилася з Олегом. Для багатьох її друзів і знайомих це було великою несподіванкою. Всі вони вважали Катю та Олега практично ідеальною парою. Катя не вдавалася у докладні пояснення, але на запитання відповідала, що чоловік зраджував їй, тому вони розлучилися. Олег після розлучення став жити з Мариною і перестав приховувати свої відносини з нею від співробітників. Він перестав спізнюватися і прогулювати роботу, тому начальник залишив його на фірмі.

Катя отримала підвищення. Її призначили заступником начальника відділу продажів. Пропозицію про її призначення на цю посаду вніс Дмитро. Його ідея одноголосно була затверджена всім керівництвом, Катя дійсно була дуже хорошим і відповідальним співробітником. 

У зв'язку зі своїми новими обов'язками, на роботі Катя багато часу проводила з Дмитром. Вони разом їздили на ділові зустрічі, працювали над ціновою політикою фірми та готували звіти. Каті дуже подобався Дмитро, але вона вміло підтримувала з ним тільки робочі стосунки. Іноді вона згадувала його поведінку в той вечір, коли вона розсталася з Олегом. Тоді Дмитро був з нею особливо лагідним. Він щиро хвилювався за неї, хотів допомогти, втішити та захистити. Поруч з ним Каті завжди було спокійно та затишно, тому дівчина іноді мріяла про нього. Але потім згадувала слова Марини, яка назвала її всього лише «сірою мишкою», і вирішувала, що між ними точно нічого не буде. Дмитро її начальник, привабливий та цікавий чоловік. Йому потрібна ефектна і гарна дівчина. Тому Катя тримала дистанцію і не дозволяла собі сподіватися на щось більше, ніж прості робочі стосунки. Тим більше, що Дмитро теж не виявляв до неї будь-якої особливої уваги, хоч і показував, що спілкування з Катею йому приємно.

Після обіду Катя збиралася їхати з Дмитром на чергову ділову зустріч, тому сьогодні вони з Наташею вийшли на прогулянку всього на півгодини.

— Катю, ти подобаєшся йому! — говорила подрузі Наташа. — Все це бачать, крім тебе.

— Нічого подібного, він не проявляє до мене ніякої симпатії. А стосунки у нас чисто робочі.

— Ти намагаєшся стримувати свої почуття. Але я бачу, що ти змінюєшся, коли він поруч. Він бачить твою холодність і не насмілюється залицятися до тебе. Послаб оборону і сама побачиш, що він почне проявляти свої почуття. Доля дає тобі новий шанс на щастя, невже ти їм не скористаєшся?

— Наташ, я не цікавлю його як дівчина.

— А він цікавить тебе як чоловік?

— Так... Мені подобається бути з ним поруч. Він привабливий, цікавий, веселий і уважний.

— Тоді покажи йому це!

Катя замислилась над словами подруги. Зробити перший крок? Ні, це неможливо! Дмитро її начальник. Що він про неї подумає? Вирішить, що вона випрошує чергове підвищення? А якщо він байдужий до Каті, то після такого йому буде ніяково з нею працювати. Краще вже залишити все як є.

Ділова зустріч з партнерами затягнулася до кінця робочого дня. Катя і Дмитро були дуже задоволені досягнутим результатом, тому настрій у них обох був чудовим. Вони вийшли на вулицю.

— Катю, до кінця робочого дня залишилося всього півгодини. Я думаю, що повертатися в офіс вже немає сенсу, — звернувся Дмитро до дівчини.

— Так... На дорогу піде хвилин двадцять, — Катя посміхнулася йому у відповідь.

— Відвезти вас додому? Або може вам потрібно кудись в інше місце?

— О ні, не хвилюйтеся! Я доїду сама.

— Чому ж? Мені буде приємно вас підвезти.

Осінній вечір був дуже гарним. Пожовкле листя дерев вже почало опадати та тихо шелестіло під ногами. Каті не хотілося додому, але вона не могла сказати Дмитру, що хоче прогулятися пішки. Їй так хотілося побути з ним ще трохи. Дмитро немов вгадав її думки та раптом запитав:

— Катю, а ви дуже поспішаєте додому?

— Ні, в принципі мені поспішати нікуди, — Катя зніяковіла.

— Не хочете трохи прогулятися? Такий чудовий вечір... А потім я вас відвезу, що скажете?

— Добре.

Вони перейшли дорогу і вийшли на каштанову алею. Гарна погода багатьох виманила на вулицю. На алеї було дуже багатолюдно, молодь каталася на роликах і велосипедах, всюди чувся веселий дитячий сміх. Кілька хвилин Катя і Дмитро йшли мовчки. Навколо було багато закоханих парочок, які обіймалися та цілувалися. Каті стало сумно. З її життя кохання пішло півроку тому і дівчині здавалося, що тепер вона приречена на самотність. Вона глянула у бік Дмитра. Він йшов поруч з нею, зовсім близько. Раптово Каті дуже захотілося взяти його за руку, а ще краще обійняти його і розповісти про свої почуття. Це бажання раптом стало настільки сильним, що Катя забула про все, посміхнулася начальнику і сказала:

— Дмитре, дякую, що запросили мене прогулятися. Сьогодні такий чудовий вечір!

— Ми три години просиділи в задушливому офісі на діловій зустрічі. Я подумав, що така прогулянка просто необхідна для нормального самопочуття. Ви з вашою подругою Наталею правильно робите, що виходите на вулицю в обідню перерву.

— Так, нам з Наталкою подобається гуляти по обіді. Але знаєте, з вами мені гуляти набагато приємніше!

Катя сама не зрозуміла, як вимовила ці слова. Напевно, причиною цього стала романтична атмосфера цього чарівного осіннього вечора, спілкування з Дмитром наодинці та непереборне бажання взаємного кохання. Катя сама жахнулася від того, що сказала. Вона трохи сповільнила кроки та подивилася на Дмитра. Дівчина дуже сподівалася, що він не розчув її останню фразу. Дмитро теж зупинився і уважно дивився на неї. Його обличчя було серйозним, але очі посміхалися.