Додаткове 2

Бійка 2 ( На даху старовинного будинку )
Ей ти що тут виробляєш ? - гукнула Мелана ( дівчині яка розмальовувала усе навкруги фіолетовим.
А ти ще що за квадрокоптер ? - запитала дівчина в короні. ( Натякаючи на маску Кролика)
( Дівчина була з двома косичками, у сукні з пишними рукавами і низом, незвичними узорами розмальована) на голові корона як у принцеси але дитяча іграшкова.
- узагаліто це по іншому називається ( і я не квадробер !)
- Та мені все рівно. Я в цьому не розбераюся - махнула рукою 
- Тайї узагалі хто б казав !  Ти узагалі ніби магазин фіолетового пограбувала виглядиш.
- ойї та що ти розумієш.  ( Відповіла фіолетова "принцеса")
Махнула чпаличкою на Мелану. І на неї вдарилося фіолетове світло.
Голова крутиться. - дівчинка обіперлася. Здавалося що от от впаде.
- Мелано !! Зберися - підбадьорливо закричав Чікі.
- га рразд. Хвилинку !
Ахахаха. Засміялася фіолетова. - запускаючи віолетоаій струмінь в Мелану.
Але на цей раз Мелана встигла відскочити.
Мелана ухилчлася і вілстривувала у бік від атак супротивниці. А та й на мить не зупинялася.
- Точно ! - згадала мелана Ножиці. На цей раз вони мені точно потрібні.
*( Викликала ножиці. Спеціальні швейні для різання тканини. ( Вигляд у них був вінтажним з якимись елементами і вирізьленнями з маленькими кристаликами.
Дівчинка покрутила їх зробивши якесь ніби коло в повітрі і потік різко в пустила ( на подив вони швитко перетворилися. Змінивши розмір  тепер вони були розміром майже з Мелану. ( Але виявилися зовсім невагомими)  Вона їх потім зловила. За ручки.
Дівчинка розділила їх одну половину перетворила назад і сховала іншу використовувала як меч, захищаючи від нападавшої.
Ще фіолетуваша створювала паличкою чарівних дивних істот що ганяли і наводили по місту хаос. Перекидали все і розмальовували яскравими барвами.
-  їх треба зловити !
Дівчинка швитко перемістилася ( одна з її умінь була Високий стрибати мов заєць) але ще вище.  Вона швидко ловила тих істот. Зв'язуючи своїми стрічками ( керувала ними)
І ось уже декілька пар зловлено !
Дівчинка задоволено потерла руки і усміхнулася ненадовго.
- Думаєш зможеш усіх зловити ?!  Насмішкувато усміхнулася фіолетова принцеса. - Я ще створю стільки захочу ! Стояла схрестивши руки. І дивилася на чарівницю.
- О ні - про себе подума та. ( Противниця була права їх забагато) Я не зможу перемогти.
Дівчика засумнівалася в совіх силах.  Стояла роглублена.
- Ей ! - раптом незнайомий дівчачий голос. - ану не ображай її ! Забери своїх чудовиськ !
Вони обернулися на голос. Це виявилася дівчинка. ( Також віїку приблизно як і Мелана)
Одягнута в Англійський старовинний костюм генерала. Білий. З темно коричневим. 
З мідяними елементами. Незнайомка одягнута була в просту булу маску. А очі були сірі. І блистіли войовничо. Вона наставила шпагу. І побігла на " принцесу" - наносила удари, а та ухилчлася. І відбивалася паличкою. 
- Допомагай ! Крикнула незнайомка Мелані.
- а.... Точно - почала приходити до тями вона ( бо ненадовго зависла невов в гіпнозі) захопилася воїтелькою. Та билася так вправно. Певно не вперше. Але інших чарівниць Мелані раніше не приходилося бачити. Ця перва.
Мелана побігла на фіолетову і поки вона билася з воїтелькою, то захопила спини. Стрічками зв'язала міцно. А тепер подивимося чи ти монстрів зможеш створювати ! - мовила незнайомка.
- Дякую за допомогу.
- та немає за що. Це моя робота. А зараз рушай і лови інших монстрів. А я буду за цією слідкувати. Щоби нічого не викинула.
Фіолетова люто зиркала на них. Мелана завязала їй рота тому говорити та не могла. Лише мичала щось. І брикалася трохи, пробуючи звільнитися.
Мелана швиденько впоралася. Половила і зв'язала монстрів.
- Молодець. - похвалила теперішня напарниця 
- Прибрати залишилося - мовила Мелана. Парк весь немов ураган пронісся.
- Ага.
- А як доречі тебе звуть. - запитала в воїтельки.

- Міка - коротко від повідав та  - А тебе як ?
- Еее... Я. - протягнула вона задумуючись. - чарівниця стрічок.
- Що ще не придумала собі ім'я ? 
- А а так.
- Ну нічого.
Дівчатка об'єдналися і прибирали територію парку і там де ще нашкодили неслухи монстри. Перекидаючись трохи словами. 
- ммм. - проричала фіолетова.
- Що тепер ? - запитала Міка.
-  Брошка. 
- що ? - не зрозуміла Міка.
- моя брошка. Чарівна зазвичай я вкінці використовую її при " зціленні" душі " жертви,". Очищає від зла.
- Ааа зрозуміла.
- Ну а мої здібності лише для бою годяться. Такого не умію.
- І ще дещо. 
- ??
- відвернися.  
- нащо ?
- мені треба перевтілитися назад для ритуалу. Покищо я не хочу відкривати особистість тобі.
- Ну гаразд. ( Відвернулася)
Мелана провела ритуал і перетворилася назад.
- усе. Можеш повернутися.
Дівчатка дивилися на худорляву дівчину без свідомості. Та потроху ворушилася. Хоча здавалося ніби спить.
- Спить? 
- не знаю. Після звільнення від темних сил. Тіло люд. Трохи ослабле. Їй потрібен відпочинок. 
Міка понесла на руках дівчину і поклала на лавку.
- розбуджу - сказала мелана.
Поворущила за плече. І та прокинулася. Що... Я .. де я .... Ммм. А ви хто ? 
Квадрокоптер ? - ну ти точно ( дівчина прийняла сидяче положення і вказала пальцем у Мелану.
- Та не квадробер Я !! - обурилася. - Мел... - мало себе не видала та. 
- Меллл.. Мелікала Я ! - зімпоомізувала вона швидко 
- аа. Шо тільки зараз не вигадають...  ( Я за цими трендами не встигаю)
- Доречі що ти пам'ятаєш ? - перервала Міка дівчину. ( Одягнута в довгу спідницю і яскраву футболку з дод. Рукавами. На плечі сумка шопер зі значками. Волосся в косичках. На ногах конверси. А на руці браслет з зірочками і всякими приколами)
- Не дуже я щось пам'ятаю. А точніше узагалі нічого.
- Ну спробуй щось згадати. Хоч щось - благально мовила Мелікала.
А ну гаразд зачекай.
Порозлумувавши дівчинана щось таки згадала.
О згадала! 
Я чула голос в голові. Жіночий такий. Мене мов загіпноватизували.
А потім уже немаятаю. ( Ну я сиділа у парку і щось думала. Думала за картини. Я трохи люблю малювати. Але мені ніколи не вдавалося перемагати на конкурсах. Скільки б я не старалася. І в оцю мить я і почула голос. А потім обрив спогадів. І все потім ви з'явилися. А я лежу на лавці
- Негатив вселися бо ти зневірилася - пояснила Мелана.
- напевно. - відповіла дівчина.
- А ти здогадлива.- я от не дуже в оцьому розуміюся. - мовила Міка.
-  я не в вперше з таким розбираюся. Тому уже багато чого знаю без фамільяра.