РОЗДІЛ XVІ

— Ти будеш моєю дівчиною? — розгублено запитав Нікіта, взявши мої руки.

— А ми хіба не… пара?

— Не знаю. Для цього, будь ласка, дай відповідь на моє питання.

— Буду, — я стала на носочки та доторкнулася своїми губами до губ хлопця, — буду, буду.

Я зробила кілька поцілунків у губи, щоку, лоб, аби, так би мовити, поставити печатку під моєю відповіддю.

Я планувала запропонувати подивитись фільм та стала вибирати щось цікаве, поки Нікіта ходив до туалету.

— Нікіт, вибирай, що хочеш подивитись… — тільки-но я почала читати список, хлопець мене перебив:

— Вибач, мені потрібно йти. У наступний раз.

— А… чому? Тобі щось не сподобалось? Я тебе образила? — говорила я, йдучи з хлопцем до виходу.

— Ні! Звичайно, ні! — відповів він, обнявши мене на кілька секунд. — Мені потрібно… потрібно мені допомогти. Ось і все.

— Може, разом?

— Та ні. Я сам, — говорив хлопець, взуваючи лівий ботінок.

Я підійшла до Нікіти, коли він повністю одягнувся, взувся та взяв портфель, аби наостанок відчути тепло його рук та смак його губ.

— Бувай, — хмикнув хлопець, слабо, невпевнено обнявши мене наостанок, та швидко торкнувся губами моєї щоки. — До завтра.

— До завтра, — із ноткою розчарування відповіла услід, зачинивши двері.

Я ще не розуміла, куди це все зайде. Та що я знала напевно, так це те, що етап симпатії уже минув. Тож зараз я десь проходжу закоханість. Але я заперечу — це не кохання. Можливо, близько, але не кохання, максимум — закоханість. Проте з жодним хлопцем я не відчувала такого, як зараз, спершись на плече Нікіти під його історії із життя.

Та, незважаючи на те, що мені добре, все одно мене не відпускала думка, що якось надто все добре. Якийсь Нікіта… не знаю, милий, добрий, чуйний. Одним словом, якийсь позитивний, як не глянь.

Мої колишні були теж добрі, але могли накричати, щось заборонити, один навіть ляснув, але зразу ж автоматично став колишнім.

А ось Нікіта якийсь інший. Я тоді щиро вірила, що ця сирота лише на певний час, як це було із Артуром, проте потім я зрозуміла, що помилялась. Все виявилось банальним та набагато іншим, ніж я собі уявляла. Забіжу наперед і скажу, що нарешті зустріла хлопця, із яким зуміла побудувати не токсичні, а навпаки, здорові відносини.