10

Коли вони переступили поріг Романової квартири, хлопець показав Лізі,  де знаходиться ванна кімната, щоб вона могла помити руки, які забруднилися при падінні. Вмившись та причесавшись, дівчина поглянула на себе в дзеркало. Що ж, вона не така вродлива, як Кіра, але зараз Лізі уже зовсім не хотілося бути кимось іншим.

Вона вийшла в коридор і почула, як Поліна докоряє братові:

 — Я так і знала, що ти забудеш сходити в магазин. У нас немає з чого готувати вечерю!

 — Он картопля є, зараз зварю в мундирах, — сказав хлопець.

 — Мені набридла картопля!

 — Можна зробити деруни, — сказала Ліза. — Ти любиш деруни?

 — О, я їх обожнюю! — вигукнула мала. — Але Ромчик мені їх не готує.

 — Еге, там треба терти бозна-скільки картоплі на тертці, — Роман знизав плечима. — Я не готовий до таких трудових подвигів!

 — А ми зараз усі втрьох візьмемося, і швиденько все залагодимо. — усміхнулась Ліза.

Вони й справді хутко натерли картоплю та цибулю, додали яйце, сіль, борошно —  і вже за кілька хвилин на сковорідці шкварчали рум’яні та запашні деруни.

Що дивно, Ліза зовсім не заморочувалася тим, що в цій страві багато калорій, і вона може погладшати. Всі троє весело наминали картопляні млинчики, беручи їх з тарілки прямо руками та вмочаючи в сметану.

Час за розмовами та жартами минув так швидко, що Ліза й не зоглянулася, як їй уже треба було йти на автобус. Поліна виміряла її зап’ястя, аби знати, якого розміру робити браслет, і вже обклалася резиночками, підбираючи до нього кольорову гамму.

 — Я тобі завтра через Ромку  обновку передам! — гукнула вона, коли Ліза попрощалася з новою маленькою подругою, перш ніж вирушати на зупинку.

 — Зачекай, я  тебе проведу, — раптом сказав Роман.

Поки вони спускалися сходами, то обоє мовчали.

А потім хлопець промовив:

 — Добре, що я не брав участь у тому експерименті!

 — Чому? Він досить цікавий, — не погодилася Ліза. — Але, мабуть, підходить не для всіх. Бо хто спроможний поставити себе на місце іншої людини, той і без віртуальної реальності це зробить.

 — А хто думає завжди тільки про себе, той, перевтілишивсь у когось іншого, лише нашкодить йому, — продовжив Роман. — Тому краще мати свою власну голову на плечах, а не жити чуже життя.

 — І все-таки, я винесла з цього проекту головне: не потрібно нікому заздрити. Бо може здатися, що людина вся “в шоколаді”, а насправді у неї повно скелетів у шафі!  — роздумувала на ходу Ліза.

 — Що, і в тебе  є такі “скелети”? — піддражнив її Роман.

 — Ні, в моєму житті немає нічого цікавого… Ніхто навіть не звернув би увагу, якби я раптом десь зникла. Хіба батьки...

 — От через те ніхто тебе й не помічає, що ти сама про себе не найкращої думки, — рішуче сказав Роман. — З цим треба щось робити, бо так об тебе й витиратимуть ноги ті, хто нахабні і люблять кпинити з інших. 

 — Я спробую… — невпевнено сказала Ліза. — Але не знаю, чи в мене вийде…

 — Вийде, де ти дінешся… А он і твій автобус!

І справді з-за повороту вулиці з’явився жовтий автобус, неквапливо під’їхав до зупинки та розчинив дверцята перед Лізою.

 — Дякую, що провів! До завтра! — усміхнулася дівчина.

 — Я тут подумав… Ти, якщо хочеш, завтра сідай зі мною, я все одно зараз сам за партою…

 — Добре.

“Дивно, чому я досі не помічала, що в Романа така симпатична посмішка,” — думала Ліза, сидячи біля вікна в автобусі та махаючи  своєму новому другу. 

Автобус швидко виїхав за межі міста, за вікном пролітали поля та невеликі гайки. Скоро вона буде вдома, а завтра — знову до школи. Проте уперше за ці два місяці Ліза зрозуміла, що вона чекатиме нового дня з нетерпінням.

Адже попереду стільки всього цікавого.

І життя насправді прекрасне, навіть якщо ти новенька.

А контрольну з інформатики вона й сама якось напише...

Шановні читачі, сподіваюся, вам  було цікаво читати цю книгу. Буду дуже вдячна, якщо ви поставите зірочку та додасте її в свою бібліотеку - це підвищить рейтинг  оповідання та допоможе більшій кількості читачів дізнатися про нього!

А також запрошую завітати до мого нового твору  -- "Троє в будинку, не рахуючи дитини". Це дуже цікава і емоційна історія, яка, сподіваюся, вам сподобається! Оновлення виходять щодня. 

А ще ми з моєю співавторкою Владою Холод запрошуємо вас до нашої нової  книги "Більше не наречений". Це романтична і пристрасна історія кохання, яка розгортається на знімальному  майданчику кіно та за кулісами шоу-бізнесу. Книга є і буде безкоштовною, оновлення також виходять щодня. Приєднуйтесь і отримуйте нові позитивні емоції від читання! 

Бажаю приємного читання і гарного настрою!